Звучанням слів ти поклянись,
лиш вірою і правдою до серця,
За маревом краси не женись,
це зовсім не коханням зветься.
Пообіцяй на спалаху дощу
моїм лиш бути довіку.
Багато, певно, не прошу,
хай не зриває тобі стріху.
Ти поклонись мені у снах
і руку тримай міцно і ніжно.
Прийдешніх бажаних дивах
не випускай з очей грішну.
Ти закарбуй у пам'яті ту мить,
де стала тихо лиш твоєю.
Де щастя поруч спить
між ранком і вечірньою зорею.
Відредаговано: 09.05.2026