Між небом і подихом

26

Навчи мене не любити,

Не краяти очі багряні,

І поспіхом до тебе летіти,

Розвіяти надії туманні.

Навчи геть не тягнутись

До тіні твоєї ясної,

Хоч на мить у ній загубитись,

Припадати до полу щокою.

Навчи тієї зневаги, докору,

Як на кохання відповідати,

Як опиратись, щоб не до скону,

І швидко серце стоптати.

Навчи, як серце швидко розбити,

Щоб рану не змогли залатати,

Щоб шрам, що лишився від болю,

Навік міг мене опікати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше