Між небом і подихом

24

Хай у тобі живе та тиша —

Тиша слів, яких ми не сказали.

Легким димом здіймається вище

У ті світи, де не бували.

 

Хай слів мовчання ледь живе

У пам’яті вуалі гірко,

Рікою час у мить спливе,

Бо на душі так млосно й дико.

 

Хай душить тіло їдкий дим,

Промінням зірки оповитий.

Рятунком не стане, утім,

Твоє мовчання, роками злите.

 

Хай згорить вщент усе те,

Що здатне вирвати слова.

Твоє мовчання — дороге,

Воно з тобою лиш ожива.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше