Між небом і подихом

22

Дві різні долі, два життя,

Та в снах вони зустрілись,

Блукали поруч навмання

В цім метушливім світі.

 

І знать не знали на яву,

Хто він, а де живе вона,

Лиш клоки й обривки сну

Сплітались тихо між обома.

 

Вона жила, і він снував

По дням, годинам і хвилинам,

Чекав когось, кого не знав,

Не були милі їй і днини.

 

Та не очікував ніхто грозу,

Як зустріч раптом промайнула,

Вона зронила лиш сльозу —

Настала їхня та година.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше