Дві різні долі, два життя,
Та в снах вони зустрілись,
Блукали поруч навмання
В цім метушливім світі.
І знать не знали на яву,
Хто він, а де живе вона,
Лиш клоки й обривки сну
Сплітались тихо між обома.
Вона жила, і він снував
По дням, годинам і хвилинам,
Чекав когось, кого не знав,
Не були милі їй і днини.
Та не очікував ніхто грозу,
Як зустріч раптом промайнула,
Вона зронила лиш сльозу —
Настала їхня та година.
Відредаговано: 09.05.2026