Між небом і подихом

9

Дорослою вже стало серцем,
ніжно-мудрішою — думками,
збагачена великими рубцями,
на скронях — німими рядками.

Легка тінь вуаліна по віках,
і світ проходить крізь долоні.
Ти чуєш власні горизонти,
які осяйни в далеких віках.

Ідеш, неначе світла тінь,
наповнена дощами і вогнями.
Твого життя буремний плин
наповнився буремними шляхами.

Подобається

#705 в Різне
#73 в Поезія

Відредаговано: 09.05.2026