Закарбуй собі в пам'яті яскраво-блакитне,
Сховане в павутинні дубового віття.
Багряне, пекуче, лиш твоє джерело,
Де тиша живе і тепло.
Залиш ти успокої сни незбагненні,
Попелом пам'яті їх ти розвій.
Дороги далекі, світла тенетні,
Губляться в танці уламків подій.
Живи, радій, смакуй буття,
Повільно дихай з вітром вільним.
Усе пройшло, не треба каяття,
Та буде далі серце сильним.
Відредаговано: 28.04.2026