Глава 1

З раннього дитинства я обожнювала великий спорт, мріяла стати справжньою зіркою телеекранів. І в 10 років почала професійно займатися плаванням, приймала участь у змаганнях, де мені рідко вдавалося виборювати призові місця. Зазвичай я була 5-10 з усіх учасників. Для малої дитини це був дуже великий удар, я багато плакала і майже жила в басейні, щоб стати кращою, вправнішою. У 16 років я нарешті виборола 1 місце на міській олімпіаді і ця перемога відкрила мені двері у великий спорт. Мною зацікавився один з відомих тренерів, запропонувавши довгу співпрацю у разі моєї перемоги на чемпіонаті міжнародних видів спорту. Батьки вагалися, чи потрібно мені це, оскільки хвилювалися, щоб я не заламала свою психіку. Чому? Їм добре відомо про всі пристрасті спорту і про те, яка там конкуренція і бажання знищити суперника. Але ось, в 17 років, я стою на вокзалі, чекаю поїзд до Києва. До свого нового життя.

***

- Ну і чому ти взявся за цю дівчину? Ти ж сам бачив, що її перемога це випадковість. Якби інші дівчатка не заметушилися, вона б прибула ледь не останньою. – Чоловік випив склянку дорогого коньяка, недовірливо поглядаючи на друга.

- Ти правий. Я просто вибрав най неперспективнішу з них. Тоді батько нарешті зрозуміє, що навчати інших – це не моє і дозволить повернутися до змагань. – Дмитро потиснув плечами і так само, як і Олексій залив в себе алкоголь. – Знаєш, мені так набридло, що він вирішує, як мені жити. Навіть зараз, коли я вже повнолітній. Іноді думаю покинути все і поїхати в якусь  тиху місцевість, де мене ніхто не зможе знайти.

Діма – відомий плавець, переможець всесвітніх чемпіонатів. За його спиною багато перемог. Та в один день його батько вирішив перекреслити все, до чого він так старанно йшов. Він перекрив йому всі можливі і не можливі шляхи до великого спорту, бо по-вважав, що син не серйозно до цього відноситься. Змусив працювати тренером. Дімі це все подобалося звісно, але він хоче повернутися до чемпіонатів і вигравати перші місця.

***

Я прибуваю в місто близько до 21:00. Потім ще годину добираюся до готелю, номер в якому зарані заброньований. Безсило падаю на ліжко і навіть не приймаю душ, відразу засинаю. Завтра перше тренування і я хочу показати себе якнайкраще.

Встаю близько шостої ранку, швидко миюся, замовляю легкий сніданок в номер і вдягаюсь. Складаю свій купальник і шапочку в портфель та вирушаю до комплексу. Дуже хвилююся. Я давно про це мріяла і ось, коли це все настало - розгубилася. Боюся, що просто не впораюся і з позором повернуся додому. А там мені світить тільки економічний універ.

***

Дмитро приходить до басейну за 10 хвилин до початку заняття. Женька, так звали нашу героїню, вже розминалася у воді і навіть не помітила свого тренера, поки він не звернувся до неї.

- Доброго ранку! Вийшла сюди! – Його голос прозвучав грубо, тому дівчина не зволікаючи вилізла до нього.

- Доброго, Дмитре… - Запнулася, оскільки не знала його по батькові.

- Олександрович. На далі без мого дозволу не заходить в воду. Мені не потрібні потім нещасні випадки. – Пропалював її поглядом, поки Женя переминалась з ноги на ногу.

- Вибачте, просто я хотіла розім’ятися перед..

- Мені все одно на те, що ти там хотіла. Ти приїхала тренуватися сюди з тренером чи сама? Якщо друге, то прошу на вихід. – Показав рукою на двері, на що дівчина закліпала оченятами, намагаючись приховати сльози.

- Вибачте ще  раз, я все зрозуміла. – Шморгнула носом. Дмитро на це тільки посміхнувся. Він завжди був грубим зі своїми учнями, щоб вони знали, де їхнє місце. І з цією ученицею хлопець не збирався церемонитися. Він ніколи нікого біля себе не тримав, якщо когось щось не влаштовувало – на вихід.

- От і добре. Тепер швидко на старт, заплив на час. Бігом, бігом, бігом! – Скомандував наказовим тоном і Женя, одягнувши на очі спеціальні окуляри, зайняла потрібну позицію.

Женя

Не так я уявляла своє перше тренування. Звісно, я розуміла, що тренер вимогливий і спуску мені не дасть, але коли дізналася, що він старший за мене на 2 роки подумала, ми б змогли знайти з ним спільну мову. Та тільки що зрозуміла, що це не можливо.

Пропливла потрібну дистанцію я, м’яко кажучи, погано. Вилізла з води і зустрілася з незадоволеним поглядом Дмитра Олександровича.

- Це жахливо. Найгірший результат серед тих всіх, кого я раніше тренував. Можливо ти двічі подумаєш чи потрібно тобі займатися плаванням на такому професійному рівні. – Козел.

Любі друзі. Мені буде приємно побачити від вас зворотній зв'язок