11

Глава 11: Випробування на міцність
Після публічного визнання їхніх стосунків, життя Максима і Міри стало ще складнішим. Університетське середовище, яке раніше здавалося для них безпечним, тепер нагадувало поле битви.

Студенти постійно обговорювали Міру за її спиною. Вона часто ловила на собі осудливі погляди або чула шепіт у коридорах.

Максим теж відчув, що втратив частину підтримки серед колег. Дехто відкрито ставив під сумнів його професіоналізм, інші мовчали, але їхня поведінка говорила сама за себе.

Розмова з Лізою

Одного дня Ліза зупинила Міру в коридорі.

— Міро, я не хочу тебе лякати, але ти повинна знати, що в деканаті обговорюють можливість перевірки твого навчання. Кажуть, що ти отримуєш привілеї через ваші стосунки.

Міра зупинилася, відчуваючи, як земля йде з-під ніг.

— Але це неправда! — сказала вона, намагаючись зберегти спокій.

— Я знаю, — відповіла Ліза. — Але, здається, це когось мало хвилює.

Максим у боротьбі за справедливість

Максим негайно відреагував на новини про перевірку. Він особисто зустрівся з деканом, щоб пояснити ситуацію.

— Ви знаєте, що Міра — одна з найкращих студенток курсу, — сказав він. — Її успіхи абсолютно заслужені, і будь-які звинувачення у привілеях — безпідставні.

— Але ваша ситуація створює конфлікт інтересів, — зауважив декан. — Це не можна ігнорувати.

Максим погодився, що ситуація складна, але попросив, щоб усі оцінки Міри перевіряли незалежні викладачі.

— Я готовий зробити все, щоб довести її чесність, — сказав він.

Сила підтримки

Тим часом серед студентів почала з’являтися підтримка. Деякі друзі Міри, побачивши, як несправедливо з нею поводяться, почали відкрито говорити на її захист.

— Міра завжди була відмінницею, навіть до того, як вони почали зустрічатися, — сказала одна з її одногрупниць на загальній дискусії. — Ці звинувачення — просто привід для пліток.

Вечір чесності

Одного вечора Максим запросив Міру до себе. Він приготував вечерю і, коли вони сиділи за столом, сказав:

— Я розумію, що ти зараз переживаєш. І я відчуваю відповідальність за те, що тобі доводиться з цим стикатися.

Міра взяла його за руку.

— Ми разом, Максиме. І я знала, що це буде нелегко. Але я ніколи не жалкувала про те, що ми є одне в одного.

Він дивився на неї з вдячністю, а потім сказав:

— Тоді ми повинні боротися разом. За нашу правду, за наше майбутнє.