Глава 10: Реакція суспільства
Рішення Максима було ризикованим, але він не міг більше приховувати своїх почуттів. Наступного дня він викликав ректора університету — людину, яка колись була його наставником, — і відверто розповів йому про свої стосунки з Мірою.
— Ти розумієш, що це може коштувати тобі кар'єри? — запитав ректор, суворо дивлячись на нього.
— Так, — твердо відповів Максим. — Але я не можу більше жити у брехні.
Ректор замовк на кілька хвилин, а потім сказав:
— Якщо ти готовий узяти на себе відповідальність, я не буду заважати. Але ти мусиш бути готовим до наслідків.
Перші хвилі критики
Чутки швидко поширилися університетом. Студенти та викладачі обговорювали стосунки Максима та Міри на кожному кроці. Одні засуджували, інші співчували.
Міра відчула тиск, коли на лекціях її одногрупники почали шепотітися, дивлячись на неї. Ліза, яка була її найближчою подругою, підтримувала її, але навіть вона визнавала:
— Це буде важко, Міро. Вони не зупиняться, поки не побачать, що ти здаєшся.
Проте Міра вирішила не відступати. Її підтримувала впевненість у Максимові та його рішучість.
Зустріч із батьками Міри
Максим знав, що якщо вони хочуть серйозних стосунків, йому потрібно познайомитися з батьками Міри.
Одного вечора Міра привела його додому. Її мати, проста жінка, яка працювала на двох роботах, зустріла Максима насторожено.
— Ви розумієте, що Міра ще дуже молода? — запитала вона прямо за вечерею.
— Так, — відповів Максим. — Але я кохаю вашу доньку і хочу зробити її щасливою.
Мати подивилася на нього уважно, а потім сказала:
— Якщо ви зробите їй боляче, я цього не прощу.
Вирішальний момент
Наступного дня Максим виступив із промовою перед викладацьким складом університету. Він розповів про свої почуття до Міри, пояснив, що хоче залишатися чесним і готовий до будь-яких наслідків.
— Я знаю, що багато хто з вас засуджує мене, — сказав він, дивлячись у зал. — Але мої почуття щирі, і я не можу більше їх приховувати.
Зал наповнився шепотами, але ніхто не наважився виступити відкрито проти нього.
Сила любові
Міра чекала Максима біля університету після його промови. Коли він підійшов, вона побачила втому в його очах, але також і полегшення.
— Як усе пройшло? — запитала вона.
— Я сказав їм правду, — відповів він. — А решта вже не має значення.
Вони стояли на вулиці, тримаючись за руки, поки навколо вирувало життя великого міста. Міра відчувала, що тепер, попри всі труднощі, вони з Максимом зможуть здолати будь-які перешкоди, адже їхня любов була сильнішою за всі осудження та сумніви