9

Глава 9: Вибір серця
Міра сиділа у парку неподалік університету. Їй здавалося, що весь світ зараз чекає її рішення, хоча єдиний, хто мав значення, — це Максим. Їхня остання розмова залишила гіркий слід, але вона знала, що справжні почуття не зникають, навіть коли здається, що все проти них.

Тим часом Максим блукав коридорами університету, уникаючи людей. Він розумів, що на кону не лише його репутація, а й кар'єра. Проте головне питання залишалося тим самим: чи може він відмовитися від того, що стало для нього сенсом?

Зустріч у парку

Максим знав, що знайде її там. Міра завжди приходила до цього парку, коли їй потрібно було подумати. Він побачив її здалеку — вона сиділа на лавці, обхопивши руками коліна, зосереджено вдивляючись у воду.

Він підійшов і сів поруч.

— Ви вже вирішили? — запитала вона, навіть не обертаючись.

— Я весь час вирішую, — відповів він. — І всі мої рішення приводять мене до одного й того ж висновку.

Міра нарешті подивилася на нього, її очі були сповнені суму й надії водночас.

— І який це висновок? — запитала вона тихо.

Максим зітхнув.

— Що я не можу без вас, Міро.

Її серце завмерло, але вона не поспішала відповідати.

— Але ми обоє знаємо, що це не буде легко, — продовжив він. — Люди нас не зрозуміють, можливо, навіть засудять.

Міра простягнула руку й доторкнулася до його долоні.

— Мене не хвилює, що думають інші. Я хочу бути з вами, якщо ви теж цього хочете.

Він мовчки дивився на неї, а потім обережно взяв її руку.

— Я хочу цього більше за все.

Перші кроки до нового життя

Наступні кілька тижнів були схожі на танець по краю прірви. Максим і Міра домовилися тримати свої стосунки в таємниці, поки вони не знайдуть спосіб відкрито говорити про них.

Проте це було непросто. Одного разу в кафе, де вони зустрілися після занять, Міру побачила її одногрупниця Ліза.

— Ти серйозно? — запитала вона пізніше. — Ти ж розумієш, до чого це може призвести?

— Я розумію, — відповіла Міра. — Але я не можу інакше.

Ліза зітхнула, але зрештою сказала:

— Гаразд, я нікому не скажу. Але, Міро, будь обережна.

Рішення Максима

Максим знав, що довго так тривати не може. Він почав готуватися до розмови з керівництвом університету. Йому було важливо, щоб його вибір не нашкодив Мірі.

Одного дня, коли вона прийшла до нього додому після занять, він сказав:

— Я хочу поговорити з керівництвом і бути чесним щодо нас.

Міра здивовано подивилася на нього.

— Ви впевнені?

— Ні, — зізнався він, усміхнувшись. — Але я знаю, що хочу жити чесно.