8

Глава 8: Наслідки
Наступного ранку Міра прокинулася з думками, які не давали їй спокою. Вечір у лабораторії був незабутнім, але тепер її переповнювали сумніви. Що буде далі? Як вони зможуть приховати свої почуття? І чи витримають їхні стосунки цей тиск?

Максим теж не спав цієї ночі. Він розумів, що їхній поцілунок став переломним моментом. Це не можна було просто забути або ігнорувати. Але тепер перед ним стояло безліч питань: як продовжувати працювати поруч із Мірою? Як не допустити, щоб їхні почуття стали причиною її проблем у майбутньому?

Напруга у повітрі

На заняттях Максим був стриманим і холодним. Міра помітила, як він уникає її поглядів і навіть намагається тримати дистанцію. Це було боляче, але вона розуміла, що він намагається захистити їх обох.

Після лекції вона вирішила залишитися в аудиторії.

— Ви знову намагаєтеся втекти? — запитала вона, коли всі студенти вже вийшли.

Максим зупинився, але не обернувся.

— Я намагаюся зробити те, що правильно, — відповів він.

— А хіба правильно — це завжди добре? — її голос був тихим, але твердим.

Він обернувся, його обличчя було похмурим.

— Міра, те, що сталося між нами, не повинно було трапитися. Я не хочу, щоб це зруйнувало ваше майбутнє.

— Моє майбутнє — це моє рішення, — сказала вона, наближаючись до нього. — І ви — його частина, хочете ви цього чи ні.

Максим зітхнув, опустивши плечі.

— Я боюся не за себе, а за вас. Як тільки хтось дізнається про нас, це стане катастрофою.

— Можливо, ми можемо вирішити це разом? — запитала вона, її очі блищали від напруги.

Максим замовк, але в його погляді з’явилося щось нове — надія.

Перші труднощі

Тим часом чутки почали ширитися університетом. Одногрупниця Міри, яка помітила їхню близькість на балу, випадково натякнула про це в розмові з іншими. Незабаром це стало обговорюваною темою в університеті.

Міра зрозуміла, що їхні стосунки більше не залишаються таємницею. Вона боялася, що це дійде до керівництва університету, але ще більше її лякала реакція Максима.

Одного дня він викликав її до свого кабінету.

— Ми повинні зупинити це, — сказав він, ледь дивлячись їй у очі.

— Ви справді цього хочете? — запитала вона, намагаючись не заплакати.

— Ні, але я мушу, — відповів він, його голос був сповнений болю.

Міра не могла більше мовчати.

— Максиме, почуття — це не щось, від чого можна просто відмовитися. Якщо ми вирішимо розійтися, це не зупинить того, що я відчуваю.

Максим на мить замислився.

— Можливо, ти права, — тихо сказав він. — Але чи вистачить нам сил боротися за це?