М/ж (миттєвості життя)
кулька тіста
Берег і, як в тумані, - вудилище, що стрілою навискає над водою.
(Чи була поряд верба?)
Хтось поряд говорить.
(Мабуть, чути запах сигаретного диму).
І домальовуємо - спів пташок, плюскотіння хвиль, запах ставка.
***
Але точно пам'ятаємо: спостерігати за поплавком було найзахоплюючим блокбастером.
Той, хто поряд говорив, наказав мені стежити за поплавком.
І м'яти в руці хлібну кульку для наживки.
Уже потім стане зрозуміла суть процедури - хліб, змішаний з олією, має бути достатньо пластиліновим, аби триматись на гачку.
От я і м'яв. І дивився за поплавком.
***
Скидалась риба. Гуділо авто в селі ледь чутно.
( - Ну що там? Готова наживка? О, та вона як камінь...)
Я так захопився стеженням за поплавком, що занадто зам'яв наживку
( - Піде на прикормку)
***
Мене відносить геть, і я востаннє бачу кривий овал ставка, подекуди оточений деревами. Чи тоді, чи зараз я відчуваю стан повної гармонії - тоді від вражень про першу риболовлю (було мені років 7?), зараз - бо це було так давно, що цунамі часу вимило все лихе, яке тоді було.
Залишились лише тремтливі мазки: вудка... кулька... кривий овал ставка...
#2851 в Сучасна проза
Відредаговано: 22.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
