Між минулим і майбутнім
Глава. Народження Міриної дитини
Біль посилювався.
Раян тримав Міру за руку, поки лікарі готували її до пологів.
— Я боюся… — прошепотіла вона.
— Я поруч, — відповів Раян. — Ти не сама.
Міра заплющила очі й зробила глибокий вдих.
Через кілька годин у палаті пролунав перший дитячий плач.
Міра завмерла.
— Це… наша дитина?
Раян не зміг стримати сліз.
— Так.
Медсестра обережно принесла малюка до Міри.
— Вітаю. У вас народилася донечка.
Міра подивилася на маленьке личко й заплакала.
— Вона така маленька…
Раян нахилився до них.
— Привіт, маленька.
Дівчинка тихо поворухнула ручкою.
Міра усміхнулася.
— Я хочу назвати її…
Вона подивилася на Раяна.
— Мія.
Раян кивнув.
— Мія. Прекрасне ім'я.
Він поцілував Міру в чоло.
— Ти зробила це.
Міра притиснула донечку до себе.
— Після всього, що зі мною сталося… я не думала, що колись буду тримати свою дитину на руках.
Раян сів поруч.
— А тепер тримаєш.
Міра подивилася на маленьку Мію.
— Тепер у мене є заради кого жити.
За дверима палати чекали Арав і Кавія.
Коли вони почули дитячий плач, Кавія усміхнулася крізь сльози.
— Вона народилася.
Арав кивнув.
— Міра перемогла.
І цього разу в лікарні лунав не звук монітора і не тривожна тиша.
А перший плач нового життя. ❤️
#4828 в Любовні романи
#2116 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 16.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
