Між курганами
Чи знаєте Ви той край, де є найбільша кількість давніх курганів? Шукатимете по всій Землі не знайдете другого такого місця. Бо воно є тільки одне однісіньке – це Томаківщина!
У цьому краї нараховується понад півтисячі курганів! Це дивовижно, унікально, неповторно!
Тож мандруймо давніми шляхами між курганами…
Експедиція знаходить…
Експедиція цього разу натрапила на невідомі кургани, що ховалися за пагорбами та широкими степовими просторами. Степовий океан приховував направду багато таємниць, містичних історій, подій, явищ. Це райський край для відкриттів.
У складі археологічної експедиції були молоді науковці, очі яких палали від думки про нові шокуючі відкриття. Також серед них були й досвідчені, знані на весь світ археологи.
- Борисе Михайловичу, що Ви очікуєте віднайти цього разу? – запитав Олексій.
- Такі питання я чую щоразу, кожної експедиції. Бо ж після знайденої коралі здивувати світ складно. Тому Олексію молімося на сенсаційну знахідку.
Через декілька секунд від додав.
- Це край, як і саме містечко Томаківка, має чим здивувати і не тільки нас, а й всю Україну, весь світ. Томаківщина – велика скарбниця минулого. Тут є, що шукати й знаходити.
Це суща правда – у цьому краї якщо справді шукаєш всім серцем то обов’язково знаходиш. Не даремно Томаківщина вважається невивченим джерелом всесвітньої спадщини. За офіційним даними перші ознаки життя людей у цьому краї датуються періодом 150 – 100 тисяч років. Чому ця місцевість приваблювала наших предків? Бо мала сприятливі географічні, кліматичні умови та безмежне багатство природніх ресурсів. А також неймовірну концентрацію енергетичної сили природи й надприродних, позаземних явищ. Не випадково на тлі давніх поселень у різні часи свої житла будували місцеві жителі. Ось і у наш час містечко Томаківка є центром Томаківського краю. Містечко має свою офіційну доволі давню історію. В документі-описі Черкаського замку 1552 року міститься перелік «уходів» (станів), тобто місць великих козацьких промислів. Як відомо за порогами козацтво будувало свої вольності Великого Лугу, зовсім близько від сучасного містечка Томаківка знаходиться Запорізька Січ на острові Хортиця. Вже сьогодні сучасники ідентифікують Томаківщину як культурну столицю козацтва на Запоріжжі та Січеславщині. Бо мають беззаперечні підстави. По-перше, у сучасному селі Іллінка (раніше Слобода Гологрушівка або Грушівка) тривалий час існував зимівник Івана Сірка. По-друге, тут же Іван Сірко побудував церкву Святого Архистратига Михаїла.
Однак повернемось до самої Томаківки на території якої є декілька містичних місць. Всі вони пов’язані із курганами. Так у Томаківці їх, відомих, близько десяти! Уявляєте лише тільки у невеликому містечку їх майже десять! Це лишень ті про які щось відомо. А скільки їх не відомих?
Готуючись до експедиції Олексій прочитав всю літературу історичну, краєзнавчу, вивчав архіви, спілкувався з різними знаючими людьми щоб дізнатися більше про Томаківщину. Вдалося віднайти не багато, роздрібненість фактів, крихти народної й місцевої пам’яті, відсутність достовірної інформації призводило нанівець всі його намагання.
Офіційна історична довідка та легенди не давали повноти уявлення про такий багатий на історію край та містечко. Тому рішення Олексія щодо участі в експедиції було прийнято з радістю.
Свідчення попередніх археологічних експедицій були цікаві але не достатньо інформативні, а подекуди не відомі загалу. Офіційно згадувалось про п’ять курганів. Про інші воліли не розповідати.
- Чому Ви вважаєте, що цей край унікальний? – продовжував Олексій.
- Відчуваю, що тут є такі артефакти, така історія й енергетика, що змусять нас усіх переродитися – відповів Борис Михайлович.
Дійсно інтуїція та внутрішній голос підказував Борису Михайловичу, що у цьому краї є багато загадкових місць, містики, секретів минулого. Багато років він шукав це місце. Беручі участь у численних археологічних експедиціях Борис Михайлович знаходив багато речей, старовинних, рідкісних але десь у середині промовляло йти далі не зупинятися. Бо коли Він знайшов коралі став всесвітньо відомим. Ця золота коштовність затьмарила все, що було знайдено до цього в Україні. Та, що в Україні у світі не було з чим порівнятися. Єдиний витвір мистецтва, майстерності, витонченості. Тобто унікальна річ. Одначе феєрія успіху не затьмарила розсудливість успішного археолога. Його досвіду вистачило щоб збагнути, що це лише початок. Якщо є такі речі, то ж мають бути ще більш цінніші, унікальніші! Тому Борис Михайлович продовжив свої пошуки сакрального місця прадідівської слави. На його шляху було десятки експедицій у різні куточки України. Для себе він не формально називав певні місцевості – місця сили України. І лише тут у Томаківському краї він знайшов те, що так довго шукав. Він це відчув, що ця місцина з дуже сильною енергетикою, яка впливаю на будь-яку людину, зокрема на її внутрішньо-сакральний світ. Побувавши тут серед курганів ніби народжуєшся наново. Це дивне відчуття нового тебе. Тут ти знаходиш відповідь на питання – хто Я? Хто я якщо відкинути все матеріальне й залишити лише духовне, моральне.
Це місце пробудження й просвітлення. Той хто шукав пізнання таємниць світу був обов’язково між курганами цього краю.