Знайду я його?

Через три дні

Сьогодні я сиджу на кухні і готую моті. Вони виявилися набагато вибагливіші і важкіші ніж я думала. Готую в невеликій порції але все не те. Не розумію чому. Вони мали б бути ніжними а в мене вже скриплять на зубах. Так. Професійний, майже, кондитер не може приготувати моті. І вже третя проба пішла в сторону. Все не те. За цим заняттям мене і застукав брат. Він сів навпроти.

-Ти як?-спитав він.

За останній час брат все більше почав турбуватися про мене. Це земля догори дригом обернулася чи що? Не розумію.

-Норм. А якби ще цей десерт нормально вийшов то була б взагалі супер.-сказала я вкотре замішуючи тісто. 

-Аделіна, можливо тобі варто поговорити з Антоном.-сказав брат обережно.

-Про що нам говорити?

-Ну я ж не сліпий. Бачу що цей козел тобі потрібний. Не те щоб я наполягав, але просто кажу як є.

Та я й сама чудово розуміла що маю з ним поговорити. Але ніяк не наважувалася. Було страшнувато. Страшно від того що можу почути.Я подивилася на брата. І коли цей хлопець став настільки розумним та ще й красивим. 

-Я подумаю на цим.-сказала я.

-Добре. То що в тебе не получається тут?

Брат взяв одну з моїх не удачних і одразу ж скривився. Схоже взяв ту де я переборщила з кислинко.

-Боже ти що, хочеш аби там всі плакали від такої краси? Цього можна добитися і іншим способом. Навіщо ж стільки лимонного соку?

-Та це не сік. Я мала ванільний цукор дати, задумалася і додала лимонну кислоту.-сквзвла я.

Брат же й досі кривився.

-Ну ти Аделіно даєш. Мега дякую тобі.

Він пішов до сходів усе ще кривлячись. Реакція очікувана.

***

Вже сьогодні в універі будуть пробувати наші мотті і вибирати кращі. Такі конкурси будуть проходити кожні 2 тижні. Таким чином ми набиратимемо бали. В кінці троє кращих тобто з вищими поїдуть до Парижі. Недавно я була рада адже Париж-місто закоханих, на мою думку. Але зараз я з розбитим сердечком так що не таке це вже місто й закоханих. І....можете мене привітати. Моє мотті було друге за смаком краще. Чесно, я з ним повозилася стільки що готувати їх більше не планую. І то вийшло як на мене не ідеально. Перше ж місце здобула Лізка, їй дали 10 балів, мені за друге місце 8, ну а третє було в Іри 6 балів, четверте у Каролі 4 бали, і так вниз. До шести учнів а всі інші залишилися без балів. Справедливо. 

Я розповіла дівчатам про план поговорити після пар з Антоном, вони мене підтримали і погодилися поїхати зі мною до нього додому ввечері. Чому ввечері? Бо в день він на роботі. 

Ввечері коли ми вийшли з авто при вигляді будинку моє серце тьохнуло. Ще недавно це місце викликало в мене тільки радість а зараз сум... Важко видихнувши ми з дівчатами покрокувала до будинку. Зазвичай у цей час тут ще була доморобітниця. Я постукала і двері і не прогадала. Двері відкрила знайома мені жіночка.

-Вибачте, а Антон вдома?-привітно спитала я.

-На жаль ні. Він з'їхав.

-А на знаєте куди?

-На жаль ні.

-Добре. Дякую.

Я повернулася до брами. Тут чекали на мене Іра і Кароліна. Ми прийняли рішення що можливо він нині в кафе де проводить стендапи. Поїхали туди але там хлопця теж не виявилося. Ми з Степанова подружилися і він пообіцяв передати прохання зустрітися. В розпачі я поїхала додому. Настроєні вже вороже одразу ж переступивши поріг пішла до вітальні. Сьогодні в гості приїхала бабулька. Вона на диво після знайомства з Антоном вже поводиться зі мною більш люб'язно.

-Привіт усім.-сказала я.

Одразу ж почула привіт у відповідь. Вся сім'я у зборі. Я вирішила іти на пряму. Застати зненацька так би мовити. 

-Мамо, тату в мене є до вас питання. 

-Що саме доню?-спитав батько любляче дивлячись на мене.

-Ми з Антоном розійшлися.-вирішила я сказати одразу і все.-Сказав що причина у вас.

Батьки здивовано дивилися на мене. Тому я продовжила.

-Сказав що події 2003 року 12 грудня є однією з причин.

І тут я одразу ж побачила якийсь страх в очах батьків. Бабця ж ахнула. 

-Це ж не може бути він. Не може. Ілона.-сказала баба чим здивувала мене.

Що ж тоді сталося?

-Я хочу щоб ви мені пояснили.-вимоглиіо сказала я.

-Тобі не потрібно це знати. І не зустрічайся з ним більше!Іди до себе в кімнату-це було вперше коли батько кричав на мене.

Що ж тоді відбулося? 

Любі читачі, чикаю ваших думок що ж відбулося? Що могло так сильно всіх чтриводиьи і як це пов'язано з Аделіною. Можливо Антон вбив когось з їхньої сім'ї? А можливо когось з його батьків було вбито тієї ночі? Ну, перший варіант одразу ж відпадає адже він тоді був ще малим. А ось ваші думки з цікавістю прочитаю. Тож ставте зірки і пишіть коментарі. Всіх люблю і вітаю з різдвяними святами💞

Вже пора вечерять,дідух на покуті

Хай герої наші будуть не забуті

Накривайте столи, кутю виставляйте

І живих і мертвих в цей день споминайте

На коліна станом, разом помолімось

Богові ісусу низько поклонімось

Христові ся Рождає