Телеграм канал де будемо теревенькати стосовно книг:
https://t.me/books_MR2060
Буду рада кожному хто приєднається)
Пройшов тиждень від моменту балу. Ми з Антоном все ще спілкуємося і зустрічаємося. Того вечора він все ж прийняв мою пропозицію бути моїм хлопцем, але поставив дивну умову:
"коли він скаже забути його я не буду шукати і не буду сумувати за ним".
Спитаєте що я? А я погодилася. Тільки він не знає що так просто не розбудиться мене. Вже нині перший день наших зимових канікул. Батьки їдуть на відпочинок у Карпати, на тиждень і Іра з Каролею будуть жити в нас удома. Адже абонементи ми купували всім нашим.Ну а Ігор звичайно ж так само залишається. Але нас є троє а він один, так що йому не вистояти. Зараз де у будинку кіпіш. Ну, як це завжди буває перед будь якою поїздкою. Мама бігає і кричить чи тато взяв паспорти, тато ж кричить що взяв, а мама не чує тому ще раз перепитує
"Взяв?"
Ну одним словом зараз наш будинок схожий на вокзал. Але вже через годину пів ми з брателою стоїмо на дворі проводжаючи батьків. Ну а про настанови вони не забули.
-Аби ви не дай не влаштовували ніяких вечірок. Бо самі пам'ятаєте що після останньої поліція приїжджала. Ігорю це тебе стосується.
-Ну мам,я ж не винний що Андрій вирішив вазою в волейбол пограти та ще й на дворі. Ну прилетіло там трошки сусідці, подумаєш.
-Дуже смішно прилетіло. Бідна думала що то до неї дід з того світу з'явився. Бо твій Андрій ще й у вікно вирішив зазирнути.
-Ну але ж смішно було.- сказав брат а я збоку ледь сміхом не вдавалася бо було дійсно смішно.
-І дивися аби Аделіна так як минулого року коли ми поїхали не вирішила експериментувати з своїми рецептами бо ми кухню ледве відмили.
-Ну тато, я ж не очікувала що забагато дріжджів у тісто додала. Ну і воно трошки перекисло
-Трошки? По перше його було стільки, що воно вже з стола на землю попало добиралося.
-Тісто утікач.- шепнув брат на вухо сміятись тишком.
-Мамо, тату все буде добре. Не переймайтеся. Ми уже дорослі як не як.
-Угу. Того разу так само казали. Добре. Буде на вашій совісті.
Мама поцілувала нас по черзі, сказала щоб шапку не забували одягати, дорослі. І вони з татом поїхали а ми їм махали доки машина не пропали з поля зору.
-Значить так, сістер. Ти не заважаєш мені а я тобі. Окей?
-Окей, але дурістю займаємося не в будинку. А то сусідка уже на тебе дивиться.
Брат обернувся і побачив як наша Віра Павлівна дивиться через вікно. Схоже вона також пам'ятає про той випадок.
-Добре що вона не знає хто її гномів потовк.
-То ви ще й гномів котрі стояли на її подвір'ї потовкли? А вона думала що то вітер.
-Угу. Це Костя припаркуватися не міг.
Ми обоє засміялися і попрямували до будинку. Ну так, цей тиждень буде точно найкращими і найвеселішим.
Привітики всім. Сьогодні викладаю глави скоріше так як в мене Kyivstart і мережі немає. А домашній інтернет також на жаль відсутній. Тому бажаю приємного читання і попереджаю що якщо завтра знову не буде мережі, то глави може не бути. Всім гарного дня❤️