Між двома вогнями

Незнайомець

Телеграм канал де будемо теревенькати стосовно книг:
https://t.me/books_MR2060

Буду рада кожному хто приєднається)

 

Додому ми приїхали о півночі. Відвозив усіх Андрій адже він єдиний хто взагалі не пив алкоголь. Не скажу що ми були п'яними адже з шампанським не напєшся але за руль сідати ніхто не ризикував. Нік пропав ще коли я покинула його під час медляка. Не знаю , можливо я його образила але двічі я не можу допуститись помилки. 

 

От чорт, я прокинулася о 10 годині. Через пів години мають прийти дівчата. Спитаєте чому? А тому що вже завтра в універі ярмарок. У нашій групі ми поділилися на пари і разом будемо пекти різні солодощі. Така собі боротьба між однокурсниками. А я ледь не проспала. Бігом пішла в ванну. Одягнулася у сині джинси і рожевий светр. Нині було дуууже холодно. Я подивилася в прогноз погоди і ледь не запищала від радості. Завтра випаде сніг. Це ж подія котрій радіють усі крім дорослих! З таким настроєм я спустилася на низ де в двері уже стукали мої любі подруженьки. Іра була одягнена в чорний плащ і чоботах а Кароля в синій куртці і красовках. Звичайно що дівчата познімали верхній одяг і Іра залишилася в довгій сукні блакитного кольору  а Кароля в сірому спортивному костюмі.Ми привіталися і пішли на кухню. Своїх я попередила що кухня цілий день у нашому розпорядженні. Ми стали вибирати смаколики котрі приготуємо і тут у двері подзвонили. І кого це приперло? Мама була у вітальні тому вони відчинила двері. Але вже за секунду гукнула

-Аделіна це до тебе.

Я здивувалася. Хто там?

А виявилося що це кур'єр. 

-Міс Аделіна Бондаренко?

-Так.

-Вам пакунок. Підпишіться тут.

Я поставила свій автограф і мені віддали коробку і букет троянд. Нічого собі.

-В тебе вже прихильники є?-спитала жартома мама.

Я не знала що відповісти. Тому пішла на кухню. Дівчата одразу ж звернули на мене увагу.

-Ух ти. В когось із твоїх день народження?-поцікавилася Кароліна.

-Ні. В Ігоря аж через два тижні. А це мені.

-Від кого?-одноголосно спитали дівчата.

-Якби знала, сказала б. 

Я поставила своє добро на стіл і помітила в квітах записку.І вгадайте що там писало? 

" Завжди посміхайся, тобі це личить." 

І що за приколи? А в коробці були кондитерські формочки. Сказати я в шоці це нічого не сказати.

-Схоже в тебе особистий маняк. -жартома сказала Іра.

-Не жартуй так.-сказала я.

На кухню зайшов братела. І моя увага звернулася до нього.

-Ігор, це від тебе?

-Ні. Ще б чого.

-Це від тебе.-впевнено сказала я.

Він підійшов до столу і взяв записку. А тоді подивився в коробку.

-Якби я дарував те, від чого ти щаслива то це був би Гаррі Поттер. Ти прочитала його вздовш і впоперек. А формочки я б точно не подарував. Та ще й від бренду. Вибач але я не  такий романтик.

Я посиділа хвилин з 5 в ступорі а потім подумала

Аделіна, ніби подарунків ніколи не отримувала. Подарував хтось та й усе. Може родич якийсь.

Тому ми з дівчатами почали вибирати солодощі котрі приготуємо. Були це медовик, Наполеон, цукерки рафаела, батончики, панакота, шоколадний фонтан, сирник і з солоного сосиски в тісті, чебуреки, слойка з капустою, піци . Отакий от буде у нас стіл. Але якби ми знали скільки часу на це піде, то думаю вибрали б щось легкіше.

 

О 18:00! Ми скінчили це все готувати. Все вийшла дуже красивим. Брат стибзив у нас пару чибуреків, але було їх багато тому нехай проживе.Але сюрпризи не скінчилися на нині. Дівчатам дозволили переночувати у мене , вони збігали додому по речі, всі разом повечеряли і піднялися з дівчатами до моєї кімнати. А там....знову троянди. І вже інший букет і коробка. 

-А зараз не зрозуміла.-сказала я.

Підійшла до стола і витягла записку котра була уже в рожевих троянд а не червоних як зранку.

"Коли засинаю, бачу тільки твої темні очі " 

А в коробці були окуляри. Я обернулася до дівчат, схоже вони були не менш стривожені ніж я.

-Ти в кімнаті коли була?-спитала Іра.

-Зранку, перед тим як ви прийшли.

-Тоді хто і як проніс сюди букет?-спитала Кароліна.

Я задумалася. А тоді мене осіяло. Я вийшла на балкон, він був у білих тонах а на зимлі білий килим. На ньому був слід. Чорний слід від чобіт. Хтось проліз до моєї кімнати через балкон...

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше