Зустрічаємося чи знову на ті самі граблі?

Спочатку прочитати "від автора 4"

Вже в неділю наша бабуля вирушила додому а вся сімя здихнула з полегшенням. Звичайно ж, зустрічі з рідними це добре але не тоді, коли їх є забагато. Пройшов тиждень відколи бабуля поїхала. Зараз ми з Кароліною і Ірою виходимо з мого дому і їдемо в торговий центр. Ввечері ідемо в клуб з хлопцями,як не як. Батьки не проти таких моїх походеньок але звичайно ж якщо брат буде поряд бо як то кажуть хлопцям безпечніше ніж дівчатам. Та й ми з братом маємо дуже гарні стосунки хоча рідко сваримося.

Зараз ми проходимо повз вітрини і вдивляємося в ці сукні. В одному з магазинів Кароліна купила собі наряд, і Іра незабаром також знайшла милий серцю наряд а от мені було не просто. Стосовно  вбрання мені важко. Не те щоб я вибаглива але купляю тільки те що справді подобається а не те що красиво виглядає. Думаю, подруги через дві годин ходіння магазинами вже сказали подумки мені

Аделіна ти совість маєш?

Але все ж я знайшла той образ, глянувши на котрий моє серце завмерло. 

Доречі, фото суконь побачите в розділі під назвою "від автора". Тому ми купивши її швидко пішли додому адже вже досить пізно. В моїй кімнаті ми одягнулися, зробили одна одній зачіски і мейк. І встигли до того як брат постукав у двері. 
У клуб нас привіз батько. Звичайно ж давши настанови багато не пити  і особисто мені наказав не шукати проблем на свою голову. Ну а я хіба винна що вони самі мене знаходять? 

Ми зайшли в клуб де уже були деякі хлопці.

-Уляля. Дівчата ви просто неймовірно красиві.-сказав Костя комплімент.

Ми ж засоромлено сказали дякую і разом з усіма що були піднялися на верх у VIP зону. Тут був великий диван, а посередині стіл. Всі сіли і я з полегшенням видихнула. Ніка немає, одже не буде заважати.

Ми замовили шампанське і вино. І вже через трохи на столі красувався алкоголь. Було нас шестере. З хлопців Ігор, Костя і Андрій. Отак цікаво нам було. Ми грали в пляшечку. Потім поспівали трошки у караоке а також танцювали. Я замітила що Андрій найбільше уваги приділяв Іри, а їй схоже це було в норму адже вона так само з ним була любязна. Але довго мені розслабитися не вийшло бо прийшов угадайте хто? Правильно. Нік. А в Іри зразу виник до нього інтерес.

-Ти новенький. Воротар.- вигукнула вона чим здивувала хлопця.

Я і Кароліна засміялися. Поведінка Іри збентежила не лишень новенького а й інших.

-Так. А з чого така цікавість?

-Іра знає все і про всіх у вашій збірні.- пояснила Кароліна.

-Та ти що. Цікавишся футболом?- підключився Андрій.

-Ні. Цікавлюся хлопцями. Доречі ти спочатку здався мені справжнім мудаком.- це вона про Ніка.

-З чого такі висновки?- спитав наш мудак.

-Ну як з чого. Ти тоді так на Еліну накричав що я зразу зрозуміла, тип поганий.

Ну так, схоже хтось перепив вина. Подруга називає мене Еліна рідко але все ж, ляпнути про той момент було необдумано.

-То ви познайомилися раніше ніж я вас познайомив?- спитав Ігор.

-Ага. І твоя сестриця мені зарядила дуже міцного ляпаса і втекла. Я думав у мене щелепа звернеться.- пожартував Нік.

Але тут уже всі інші зацікавилися цією історією.

-А не треба було мене чупакаброю називати. Догрався, от і отриммав.- почала я себе захижати.

-А тепер мені вже цікаво.-сказав Костя.

-Та немає там нічого цікавого. Вона об мене стукнулася, свою воду на мене розлила, потім накричала , дала ляпаса і змилася.

-А от якби ти не почав кричати на мене то я б не сказала що ти пожалієш.

-Так. Але ж я не думав що ти ляпаса даш. 

-Якби ти не сказав от доведи то я б і вибачилася, але ти сам змінив ситуацію .-сказала я.

-Слухайте, я так і згорю зараз тут збоку. Ви так іскрами не кидайтеся.-сказала Кароліна збоку.

-Мда, цікаво ваше знайомство сталося.-почав сміятися Ігор.

А незабаром уже і мені було смішно. Дійсно, не найкраще перше знайомство. Ми іще говорили, а опісля пішли танцювати. На медляку я вже хотіла сісти як відчула що хтось притягнув мене до себе. Підняла погляд і зрозуміла що це Нік. Але я не відштовхнула його. Хоче танцювати-окей. Я не проти.

-Ти нині така красива.-сказав він на вухо.

-Ти перегрівся. А то вже дурню говориш.-сказала я.

-Чому ж. Я кажу правду. Ти ще тоді мені сподобалася.

-Коли щелепу звернула?-посміхнулася я.

-Так. Знаєш, я хотів би щоб ти стала моєю дівчиною.Якщо ти не проти.

-Ти пропонуєш мені зустрічатися?

-Можна і так назвати.

-Вибач, але я... я не хочу. Не зрозумію не правильно, але в мене табу на спортсменів.

-Я піду з футболу. Заради тебе.

-Ні. Ти не подобаєшся мені як хлопець. Я не хочу давати тобі марних надій. 

Я відсторонилася від нього, хоча коли відійшла то хотіла знову опинитися в його обіймах але я не можу давати йому марних сподівань. Чи більше не хочу обпектися?. Я все ще памятаю про Діму і двічі не стану на одні і ті самі граблі.

Вже хотіла піднятися на верх але мене дещо стурбувало. Тінь за стіною. Я вирішила подивитися і вже пожаліла. За стіною стояла Іра і цілувалася з Андрієм. От чорт, чого ж я така. Треба було побачити це саме зараз! Я розвернулася і тихо зійшла на низ. Зупинилася біля бару. Там також була пара котра цілувалася. Наче не в клуб прийшла а в якийсь дім закоханих.