Між двома тілами

Розділ 16. Тереза Мейс

Декан чекала на них у залі з високими вікнами.
Тереза Мейс була високою жінкою з прямою поставою й уважним поглядом. Її волосся вже торкнулася сивина, але в очах жила сила людини, яка бачила смерть і не відвернулася.
— Ви тут не для того, щоб лікувати подряпини, — сказала вона без вступів. — І не для того, щоб бути «добрими».
У залі стало тихо.
— Наш факультет — не звичайний. Ви вивчатимете травництво, анатомію, магічне відновлення, отрути, біль і способи його зупиняти.
Ви станете бойовими лікарями.
Ліора відчула, як лисиця біля її ніг насторожилася.
— Але є ще дещо, — продовжила Тереза Мейс. — Ви також торкнетеся нікомантії.
Хтось тихо зойкнув.
— Не плутайте її з темним безумством, — різко сказала декан. — Ми вивчаємо межу між життям і смертю, щоб знати, коли ще можна врятувати, а коли — ні.
Ліора слухала уважно. Це було… правильно. Чесно.
— У вас схожий дар, — Тереза глянула на Ліору й Вірону. — Ви відчуваєте життя як потік. Тому ви тут.
Вірона ледь зітхнула з полегшенням.

Ira Kemka

Подобається

#2112 в Фентезі
#390 в Бойове фентезі

У тексті є: академія, потрапляка

Відредаговано: 11.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись