Між двома тілами

Розділ 12. Вірона

Вона помітила її майже одразу.
Дівчина стояла трохи осторонь, ні з ким не розмовляла. Худенька, гарна брюнетка з акуратно зібраним волоссям. Одяг — простий, але чистий і добрий, без показної розкоші.
Ліора підійшла першою.
— Привіт… я Ліора, — сказала вона спокійно. — Ти теж чекаєш розподілу?
Дівчина трохи здригнулася, але кивнула.
— Так. Я… Вірона.
— Ти тут уперше? — усміхнулася Ліора.
— Як і всі, — ледь усміхнулася Вірона у відповідь. — В Академію вдруге не потрапляють.
Це зацікавило Ліору.
— Ти щось знаєш про неї? Про правила?
Вірона озирнулася, ніби перевіряючи, чи ніхто не слухає.
— Кажуть, Академія не любить гучних і зарозумілих. І ще… — вона знизила голос. — Факультети не обирають магію. Магія обирає факультет.
— А фамільяри? — запитала Ліора. — Це правда?
— Так. Якщо пощастить. Вони з’являються під час розподілу. І залишаються назавжди.
Ліора задумалася.
— Назавжди — це довго.
Вірона подивилася на неї уважніше.
— Ти не боїшся?
— Боюся, — чесно відповіла Ліора. — Але страх ще нікого не врятував.
Вірона вперше усміхнулася по-справжньому.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше