Між двома тілами

Розділ 10. Коли камінь стає небом

Академія з’явилася не раптово.
Спершу — змінився вітер.
Потім — звук. Наче повітря стало густішим.
І лише потім Ірина побачила її.
Вона стояла поза містами й кордонами, виростаючи з каменю, мов гора, яку вирішили зробити домом. Вежі тягнулися до неба, але не загрожували йому. Стіни були старші за королівства.
— Ось вона, — сказав хтось у каравані. — Академія.
Ірина відчула, як магія в ній відгукнулася. Не вибухом — теплом. Ніби її чекали.
Брама була відчинена.
Але ніхто не входив без дозволу.
Ті, хто не мав запрошення, просто… не бачили входу.
Ірина дістала конверт із печаткою, який з’явився в її сумці тієї ночі, коли магія вперше розквітла під її кров’ю.
Коли вона ступила вперед, камінь під ногами ожив.
Академія впізнала її.
І прийняла.

Ira Kemka

Подобається

#707 в Фентезі
#119 в Бойове фентезі

У тексті є: академія, потрапляка

Відредаговано: 14.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись