Між двома тілами

Розділ 7. Прощання з Лузьєном

Коли прийшов лист із печаткою Академії, Ірина вже знала — назад дороги немає.
Маель поклала їй у сумку: сушені трави, старий амулет і зошит із записами.
— Ти не звідси, Ірино, — сказала вона вперше назвавши її справжнім ім’ям. — Але тепер цей світ — твій вибір.
Ірина подивилася на селище Лузьєн, на край, де її знайшли зламаною — і звідки вона йшла цілісною.
Магія тихо дихала в ній.
І це було лише початком.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше