Між двома тілами

Розділ 5. Уроки тиші та трав

Ірина залишилася в Маель.
Дні минали між збором рослин, сушінням коріння й довгими мовчазними вечорами. Маель вчила не словами — діями.
— Трава ніколи не лікує того, хто її не слухає, — казала вона, простягаючи Ірині ніж. — Запам’ятовуй не назви. Запам’ятовуй відчуття.
Ірина вчилася швидко.
Її розум жадібно вбирав знання: які листки печуть пальці, якщо торкнутися до них у повний місяць; які корені вбивають, а які рятують; чому одні настої треба варити мовчки.
І саме тоді це почалося.
Спочатку — легке тепло в грудях.
Потім — іскри під шкірою, ніби тіло пам’ятало щось забуте.
Маель помітила це одразу.
— Магія прокидається, — сказала вона тихо. — І не проста.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше