Ірина залишилася в Маель. Дні минали між збором рослин, сушінням коріння й довгими мовчазними вечорами. Маель вчила не словами — діями. — Трава ніколи не лікує того, хто її не слухає, — казала вона, простягаючи Ірині ніж. — Запам’ятовуй не назви. Запам’ятовуй відчуття. Ірина вчилася швидко. Її розум жадібно вбирав знання: які листки печуть пальці, якщо торкнутися до них у повний місяць; які корені вбивають, а які рятують; чому одні настої треба варити мовчки. І саме тоді це почалося. Спочатку — легке тепло в грудях. Потім — іскри під шкірою, ніби тіло пам’ятало щось забуте. Маель помітила це одразу. — Магія прокидається, — сказала вона тихо. — І не проста.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.