Глава 1: Дзеркало між світами

Нора ніколи не думала, що її життя може змінитися за одну мить. Ранок почався звично: шкільна сумка на плечі, кавовий аромат з кухні, її улюблена пісня у навушниках. Вона крокувала вузькою вулицею міста, де все здавалося знайомим — магазин із яскравими вітринами, сміх дітей на майданчику, голоси перехожих. Але в глибині серця Нора відчувала легкий не спокій, наче десь поруч чекає щось неймовірне.

У її кімнаті все було як завжди. Стара книжкова полиця з романами і щоденниками, фотографії друзів, кімнатна рослина, яку вона забула полити, і дзеркало — звичайне, яке висіло над її столом із дитинства. Але того дня дзеркало виглядало інакше. Його поверхня тихо сяяла блакитним світлом, яке Нора ніколи раніше не помічала.

Вона підійшла ближче. Серце билося швидше, як перед важливим секретом. Дотик пальця до холодного скла і... повітря навколо наче застигло. Легкий шепіт пройшов кімнатою, і дзеркало змінилося: замість її власного відображення вона побачила великий замок, оточений золотим світлом і туманом, який переливався всіма кольорами світу.

— Що... що це? — прошепотіла Нора, відступаючи назад.

Але ноги не слухалися. Її щось тягнули до дзеркала, немов невідомий магніт. Відчуття знайомого і невідомого водночас охоплювало її. І раптом... вона зробила крок вперед, і світ навколо розтанув, наче туман, заишивши лише дзеркало і замок за його поверхнею.

Нора опинилася на кам'яній бруківці широкого подвір'я. Над нею височів замок з величними вежами, балконами з різьбленими перелами і великими кольоровими вітражами, через які проходило тепле світло. Люди, одягнені у вишукані наряди, поспішали коридорами, але дивилися на неї з цікавістю та тривогою.

— Вона прийшла, — тихо промовив хтось позаду.

Нора обернулася і побачила жінку у довгій зеленій мантії. Вона підійшла з впевненістю та ніжністю одночасно.

— Не бійся, — сказала вона, — я чекаю на вас давно. Ви — спадкоємиця трону цього королівства.

Нора відчула, як світ навколо звернутися в голові.

— Я... я? Спадкоємиця? — запитала вона, ледве стримуючи подих. — Але я... я живу в звичайному світі, я...

— Це правда, — перервала її жінка, — але ваші два світи пов'язані. І час обрати, де ваше справжнє місце.

Перед Норою відкрилися двері у великий зал із високими склепіннями та величезним троном. По стінах миготіли факили, на підлозі сяяли килими, а повітря наповнювалрся ароматами квітів і старовини. Кожен крок наближав її до правди про себе.

В голові крутилося безліч запитань. Хто її батьки? Чому вона нічого не пам'ятає про цей світ? Чому дзеркало обрало саме її? І найстрашніше — чи зможе вона залишитися тут, коли її серце ще належить іншому світу?

— Нора, — промовила жінка, — усе, що ви знали раніше, вже немає значення. Тут починається ваше справжнє життя. Але будьте обережні: не всі бажають вам добра. Є ті, хто чекає, щоб використати вас для своїх цілей...

І перший раз у житті Нора відчула, що її життя більше ніколи не буде звичайним. Між двома світами, у дзеркалі, що стало порталом, її чекала магія, пригоди і тадмниці, які могли змінити усе 

Вона зробила крок у перед, і замок закрив свої двері, немов запрошуючи її у світ, де правда треба знайти самостійно...