Після битви Тіньовий Світ почав змінюватися. Темні дерева стали світлими, туман розвіявся, і навіть зорі сяяли яскравіше, немов вдячні за свободу.
Ліна і Рейвін повернулися до Академії, але тепер вона вже не здавалася такою холодною і ворожою. У їхніх серцях горіло нове почуття — не просто любов, а віра в те, що навіть найтемніші прокляття можна подолати разом.
Вони йшли коридорами, тримаючись за руки, і знали: попереду ще багато викликів, але тепер вони не одні.
— Ти змінила моє життя, Ліно, — тихо сказав Рейвін, дивлячись їй у очі.
— А ти — моє світло у темряві, — відповіла вона, усміхаючись.
І тоді, під променями ранкового сонця, вони поцілувалися — поцілунок, що був не початком, а обіцянкою нового шляху.
Історія їхнього кохання тільки починалася.
#5704 в Любовні романи
#1338 в Короткий любовний роман
#1450 в Любовне фентезі
Відредаговано: 08.10.2025