Між двома світами

Розділ 8. Битва за душі

Тіньовий Світ затих перед грізною бурею магії. Ліна стояла поруч із Рейвіном, їхні долоні зчеплені, а погляди спрямовані вдалину — там, де з’являлась чорна, що поглинала все навколо, тінь.

— Це вона, — прошепотів Рейвін, — прокляття, що забирає душі моїх близьких.

Вона відчула, як її серце стискається від страху, але й від рішучості.

— Ми не віддамо їй ні кроку, — твердо сказала Ліна.

Вони разом кинулися в бій. Магія світла й темряви зливалася у шалений танець сили. Кожен промінь Ліни розсіював тіні, а кожен спалах вогню Рейвіна палив прокляття.

Але прокляття не було легким ворогом — воно впивалося у їхні слабкості, нагадувало про страхи і сумніви.

— Ліно, довірся мені, — крикнув Рейвін, коли магічна хвиля їх майже розлучила.

Вона подивилась йому в очі і зрозуміла: більше ніж страх їх пов’язує. Вона відчула, як їхні серця б’ються в унісон.

— Разом, — промовила вона, і їхні руки спалахнули яскравим світлом.

Ця сила розірвала прокляття. Тіні розтанули, і світ Тіньового Світу засяяв чистотою.

Вони стояли, виснажені, але переможені не були.

Рейвін тихо усміхнувся і притягнув Ліну до себе.

— Ти не просто моя надія, — сказав він, — ти моє майбутнє.

Вона відчула, як його губи торкнулися її чола, і в цей момент знала — навіть у найтемніші часи любов світить яскравіше за будь-яку магію.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше