Страж рухався швидко, його палаючі очі світилися в темряві, а кігті з розпеченого заліза розрізали повітря. Ліна відчувала, як серце бешкетує в грудях, але Рейвін стояв непохитно, готовий захищати.
— Ліно, тримайся за мене! — вигукнув він, кидаючи руку вперед, викликаючи захисний щит із синього полум’я.
Страж вдарився об магічний бар’єр, але від цього удару лідерка розпочала розгойдуватися. Ліна інстинктивно підняла руки — і з її долонь вирвалися яскраві, прозорі промені світла, що відштовхнули ворога назад.
— Ти… ти зробила це? — здивовано прошепотів Рейвін.
— Я не знаю, — зізналася Ліна, — але це було неможливо і раніше. Я ніколи не вміла таке.
Страж, ошелешений, відступив у тінь, і не став більше нападати.
Рейвін подивився їй у очі і серйозно промовив:
— Ти особлива, Ліно. І твоя сила — це єдина надія зняти моє прокляття.
Вона відчула, що їхні долоні дотикаються — не просто дотик, а наче заряд енергії пройшов між ними.
— Разом ми зможемо все, — тихо сказала вона.
І у цей момент, серед туманів Тіньового Світу, зародилася справжня магія їхньої історії.
#5681 в Любовні романи
#1334 в Короткий любовний роман
#1442 в Любовне фентезі
Відредаговано: 08.10.2025