Глава 8

   Столова знаходилася не далеко від житлового корпусу учнів. Зовсім близенько. Всього хвилин п'ять і ти на місці. Ще з коридору доносився аромат свіжо приготовлених страв. В животі відразу завурчало. Їсти хотілося дуже сильно. Відколи я тут ,то якась проглота. Ніяк не можу наїстися. Тай їжа тут ну дуже смачна. Гріх жалітися.

 Сама столова була доволі простора. В темних тонах. Завдяки великим вікнам, що були, від підлоги до самої стелі, в ній було достатньо світла. А пейзаж за вікном так і заворожував. Різноманітні квіти і дерева, невеличке озеро, альтанки. Подих так і перехоплювало від краси. Багато столиків, які стояли в чотири ряди. Біля кожного столу, м'які стільчики, з удобною спинкою. На столиках , застрелені, білі скатертини і невеличкі вази з живими квітами. Було відразу видно, що адміністрація і ректор дбають про учнів свого навчального закладу. Все витончене, в стилі мінімалізму. Кухня була закрита від очей, але вітрина зроблена в стилі фуршету. В одну лінію виставлені різноманітні страви. І всі вони такі смачні на вигляд, а запах від них просто неймовірний. Слюньки так і побігли рікою. Тут було все ,чого душа бажає. Будь що , на будь який смак. Перші страви, різноманітні каші, салати, закуски, свіжі фрукти і овочі, більшість видів з яких бачила вперше. А також м'ясо. Багато м'яса. Тушковане, з підливою, запечене, різноманітні ковбаски і тефтельки, очі так і розбігалися. Хотілося все і відразу.

  Анна взяла піднос і задумалася, що взяти. Більшість страв , були для неї чужими ,але дуже апетитними.

 - Сміливіше міс Анно. - підбадьорювала Белла.

  - У нас залишилося не так і багато часу.

 - Вибачте мене. Просто усе таке апетитне. Але я не знаю з чого воно приготовлене. Більшість інгредієнтів мені не знайома. - Анна зашарілася .

 - Вибачте! Це моя оплошність. Я просто не звикла, що хтось може не знати усього цього. - дівчина роздивилася.

  - Для початку. - задумалась- спробуйте ось це. - дівчина тицьнула на запечений ,фіолетового кольору, овощ.

  - Я гадаю ,вам міс Анно ,повинно сподобатись. А також ви можете вибрати, тушковане м'ясо вепра чи тефтелі лімвуса. Не пожалкуєте.

 Я так і зробила. Взяла трохи запечених овочів, тушковане м'ясо, якийсь салат, що напоминав моркву по корейський з зеленими, желе подібними, зернятами, кампот, дуже схожий на за смаком і ароматом на яблучний. А також шматочок пирога з ніжним мусом в середині і хрумкою скориночкою назовні. Просто бомбезний. Міс Белла, також взяла шматочок перога, такі самі запечені овочі, стакан зеленого напою і шматочок якогось філе, дуже схоже на рибне.

 - Ходімо ,міс Анно! Присядемо біля вікна. 

 Я кивнула головою. Столова була майже порожня. Тільки пару учнів , які навіть і не звертали уваги в нашу сторону ,кожен був зайнятий чимось своїм. Звісно. Сьогодні ж вихідний. Мабуть усі поїхали по домах чи в місто. Ми сіли за столик в самісінькому кутку. Тут було дуже затишно і відкривався прекрасний вигляд через вікно у сад.

 - Тут просто неймовірна краса. - очі Анни загорілися.

  Дівчина подивилася в слід за Анною.

 - Так . Тут дуже гарно. Опісля . Я покажу вам сад академії. Це потрібно бачити. Я гадаю вам сподобається міс Анно.

 - Можна просто Анна. -усміхнулася.

 -Як бажаєте. - дівчина усміхнулася у відповідь.

 - Їжте , поки тепле. У нас залишилося зовсім мало часу. Не будемо заставляти чекати ректора з комісією.

 - Так , звісно.

 Їли  ми мовчки. Кожна думала про щось своє. Запечені овочі, виявилися дуже смачними, з м'якою консистенцією і хрумкою скоринкою. Ну дуже схоже на картоплю , тільки фіолетового кольору, і структура трішки мякіша. А ось салат , що схожий на моркву, мав присмак селери з кислинкою, не поганий ,смачний. Най більше сподобався періг. В міру солодкий , ніжний мус, хрумка скоринка, і шматочки фруктів. Від задоволення хотілося заплющувати очі.

  З сніданком закінчили дуже швидко. Посуд не потрібно було прибирати за собою. Як тільки ми встали зі столу, він зник . А на столі все було чисто і прибрано. 

 - Оце так диво! -очі Анни були широко розплюшені.

 - Це ж так вигідно. І не потрібно прибирати. Рас ... І все... Чистота.

 Бела зареготала. 

 - Це побутові базові знання. Їх проходить кожен маг в початковій школі. 

 - І я теж так зможу? - дивувалася Анна.

 - Звісно.- усміхнулася дівчина. 

 - А тепер ходімо. Час настав.

  Тут мені стало боязко. Магії у мене немає. Як я буду проходити комісію? І що мені потрібно робити? Можливо Бела зможе допомогти. Ну хоча розповість ,що мені потрібно робити.

 - Слухай! А що мені потрібно робити? Я ж нічого не знаю.

 -  Не варто переживати! Там усе просто. Комісія не повна. І крім тебе, там буде ,ще ректор і чотири представники наших факультетів. 

 - Заспокоїла називається. - видихнула Анна.

 -  Тобі лячно? Розумію. - дівчина нахилилася і прошепотіла.

 - Ти ж з іншого світу. Тобі все чуже. - більш впевненіше з усмішкою.

 - Все, що від тебе потрібно ,це пройти перевірку на рівень магії і до якої стихії вона належить. 

 - Хіба це можливо? А якщо я не маю магії? 

 Анна задумалася, що тоді з нею буде?

 - Я нічого не розумію.

 - Все дуже просто. Ти повинна представити комісії себе і звідкіля ти. - дівчина задумалася.

 - Хоча . Дивлячись на твою ситуацію. Представляти тебе буде ректор. Тобі лише потрібно буде покласти руку на вимірювач сили і спробувати уявити, ніби ти вливаєш частинку сили в камінь. І все. - Белла усміхнулася.

 - Вимірювач покаже скільки в тобі мани і до якої стихії ти більш схильна.

 - Стихії? Це як? Типу... Вода,вогонь.

 - Наша академія називається "Академія чотирьох стихій". В ній навчаються усі маги нашого королівства і не тільки. Це дуже пристижний заклад. Не кожен взмозі тут навчатися. У нас найкращі педагоги, з найвищими рівнями магії і великим досвідом. Тому це вважається за честь получити знання від них. Наша академія ділиться на чотири головні факультети. Факультет вогню, він найсильніший . Факультет повітря, води і землі. Це головні види стихій, які бувають.