Між Болем І Надією

07./08.01.24

Переді мною зараз прірва,

Стою я прямо на краю.

Стою й не знаю, жити мушу,

Та нащо жити коли так люблю?

Можливо це кохання того й варте?

Можливо варте болю, варте сліз?

Не відчуваю ніг, вони неначе вата,

Невже настільки боляче зробити мені зміг?
І стою я зараз, прямо скраю,

І знаю зможу, знаю, я згадаю,

Ті дотики, мов хміль такі

п'янкі.

Якщо це не кінець, то знаю мушу,

Я все забути, наче у пітьмі

Не відпускають ті думки мою холодну душу,

Ті поцілунки, тихі, не мої.

І подивлюсь я вниз

І знову пригадаю, неначе уві сні

Як було добре, добре знаєш?
Коли зізнався у коханні ти мені.

Та це кінець не буде більш нічого,

Ні дотиків ні слів, не буде сліз

Колись можливо ти мене згадаєш,

Ту дівчинку що полюбити ти

зумів

Sokolik L.08.01/0:53

Подобається

#811 в Сучасна проза
#493 в Молодіжна проза
#100 в Підліткова проза

Відредаговано: 12.10.2024