Донечка, чому ти плачеш?
Спитає тато тихо уночі,
Донечко, скажи всю правду,
Прошу лиш тільки-не мовчи.
Ну як мені йому все пояснити?
Ну як сказати все що на душі?
Я плачу тату, плачу я бо
відчуваю,
Як в серці б'ються дикі палачі.
Вони виносять смертний вирок,
Моїй замученій, пустій душі.
Ці почуття мене вбивають
Тому я плачу тату уночі.
Боюсь сказати все, тож тихо
плачу,
Боюся діяти, сказати слова всі.
Боюсь що мною будуть зневажати,
Усі, хто так близькі мені.
Я спробую татусю, буду жити,
Я спробую, може хоч на самоті.
Чи зможу серце я комусь
відкрити?
Так як відкрила я його тобі?
У цьому серці всі думки
вмирають,
Там замерзають криги льодяні.
І навіть якщо мене запитають,
Не розповім нікому як тобі.