3

За вікном тихо шелестіла листва, метелики літали  над клумбою, пташки співали своїх пісень, всі були зайняті своїми справами, десь у сусідів гавкав пес, а от Ернест повернувся додому нарешті заварив свій улюблений чай і сидів на кухні очікуючи на учня, який з самого ранку не був ще в дома, та не підозрює жодним чином, що наставник вже повернувся, а от наставник чекав. Ще в дорозі в нього виникло відчуття, що натворив учень щось. Тут і до ворожки не ходи натворив. В коридорі почувся шурхіт і бурчання. Коли двері на кухню відкрилися учень ледь не впустив з рук сумки з продуктами, якими був нагружений.

- Доброго дня, Ернесте, а ви повернулися?

- Як бачиш повернувся.- Ернест оглянув хлопця з ніг до голови, він помітив все і свій костюм на юнакові, і не давні зміни в зачіскі.- Ти щось натворив крім того, що знову висвітлив волосся?

- Та що ви таке кажете тільки освітлив волосся і все.

- Павле, то чому ти стоїш в дверях і не проходиш?

-Я просто здивувався...

- Я бачу. Може ти нас познайомиш?

- З ким?

- Павле, з дівчиною за твоєю спиною.

Павел здивовано повернувся, ніби він не знав,що за його спиною хтось стоїть, він глянув на дівчину, яка навіть не діставала до його плеча,її волосся колихнулося рожевою хвилею,коли вона обійшла юнака та простягнула руку Ернестові для привітання, кімнату наповнив аромат персиків.

- Я говорив їй не іти за мною, а вона...-Ніяково прошепотів Павло.

- Дружина має бути поруч з чоловіком.- Промовив Ернест не то дівчині не то хлопцеві,який при слові "дружина" зблід і ледь не зомлів.-Не пощастило вам з чоловіком. 

-Ще не знаю -Дівчина трохи нахилилася в перед до Ернеста і прошепотіла.- Дерева говорили мені,що він дивний,але його можна ще виправити.

-А як вас звати?

-Вибачте в мене ще не має людського імені,а імя дане природою звучить так.

Вуста дівчини привідкрилися, по кімнаті полинув ніжний звук, ніби пелюстка зірвана з квітки яблуні підхоплена вітром полинула до землі на мяку,молоду траву, де спало маленьке полохливе зайченя. Чоловіки швидче не почули це,а побачили картинкую.

-Напевно ви зтомилися з дороги?Павле відведи мою гостю до гостьової кімнати,а ми приготуємо частування для твоєї дружини і ти розповіси мені, як все трапилося.

На кухні тихо цокотів годинник, Павел винувато мяв кінчик скатертини прицьому робив вигляд, що це не він зробив ще одну дурницю, а це весь світ робить дурниці в яких звинувачують його.

- То ти кажеш, що замість того аби приїхати в столицю, ти відправився Бог зна куди ловити відьом?-Ернест поставив на стіл чашку над якою ще піднімалася пара.- Хоча чому я запитую. 

- В мене була сто відсоткова інфа..

-Що?

-Інформація, що в садах Білого міста завелася відьма, її бачили принаймні десять людей, я провіряв інформацію, жителі підтвердили, я провірив всі сади в місті і направився було їхати в столицю коли натрапив на слід. Боловим зором я побачив,як від дерева до дерева мелькає тінь, я відчув це відьма, мені довелося майзе годину гнатися за нею, поки я не загнав її на дерево з відки дістав її заговореною мотузкою, але це виявилася не відьма, датчик не реагував на неї зовсім.Я хотів її залишити де знайшов, але вона увязалася за мною.

-Ти її цілував?

-Та що ви!

-Мені використати чари аби ти сказав правду?

-Коли я зтягував її з дерева, вона звалилася на мене,як мішокі наші губи торкнулися, але це не був поцілунок.

- Був не був, але ритуал одруження з фреєю ти провів, тепер вона твоя дружина.

Павел потер потилицю,нестерпний біль пронизав йому голову він захотів завершити розмову скоріше,тому перевів тему.

- А що у вас там з зникненням пекаря?

- Все не так радісно, як хотілося, тільки я наблизився до пекарні на мене навіяли  марення,я ледь вибрався з них, вони були дуже чіткі спочатку, але всерівно структура попливла.

-А як ви зрозуміли,що це марення?

- Марення вони схожі на сон, вони ішли спокійним потоком, а потім почали стрибати від події до події, тай мені ввижалися люди,яких давно знами не має.Завтра ми відправимся туди знову.

-Може ви самі справитеся?

- Ти мені зуби не заговорюй, я зараз піду готуватися, а ти приготуєш всі зілля і пастки.

-А може ви все самі підготуєте, а я займуся своїми проблемами?

Ернест  нічого не відповів учню просто глянув на нього холодним поглядом і пішов геть з кухні, але не надовго, через хвилину він заніс стосик книг і поклав його перед Павлом..

- Основи магії, примітивні заклинання, мала енцеклопедія магічних істот, зілля і трави, полювання на відьму крок первий. Я все це вже читав.

-А треба було не читати, а вивчати. В тебе три дні на це все, я пішов готуватися і ти підготуйся теж.