М'яч і рояль
ЕПІЛОГ
– То ти справді не знаєш, де може бути твоя мати? – запитав слідчий у худорлявого блідого юнака з зібраним в хвіст довгим волоссям. Дахак похитав головою.
– Гадки не маю, – пробурмотів він, втупившись у підлогу. Чоловік незадоволено крекнув, роблячи помітку в блокноті.
– Останнім часом в нашому місті неспокійно, – зауважив він, переглядаючи попередні записи. – Стрілянина на вулиці, зникнення двох твоїх однокласників. Як думаєш, директорка може бути з цим якось пов’язана?
– Все можливо, – байдуже відказав хлопець. – Та, якщо вас справді цікавить моя думка, то в нашому місті є смоляна яма. Якби я хотів щось сховати назавжди кращого місця не знайти.
– Це підозріло, не вважаєш? – слідчий поглянув на хлопця, намагаючись спіймати його погляд. – Якщо вона справді виявиться там, хіба це не зробить тебе головним підозрюваним?
– Якби я справді був у чомусь винен, то хіба б допомагав Вам? – по-одеському відповів Славко. – Вибачте, я можу повернутися до репетиції? Мені потрібно займатися, щоб стати кращим музикантом.
– Заради грошей та слави? – глузливо гмикнув правоохоронець. Хлопець зневажливо зиркнув на нього:
– Ні. Заради однієї дуже особливої людини.
#5266 в Фентезі
#1330 в Міське фентезі
#1783 в Містика/Жахи
Відредаговано: 26.11.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
