(кит. 明天我會很高興 – Завтра я стану щасливим)
Хай Цзи. (1964-1989 рр.)
Попрощавшись з коханкою, Тигрін простував порожньою вулицею, аж раптом звіряче чуття змусило його спинитися. Чоловік відсахнувся, але недостатньо швидко і куля влучила йому у плече. Наступний постріл вибив кам’яну крихту зі стовпа, за яким він сховався.
Визирнувши, Тигрін побачив старого, що саме перезаряджав рушницю. В два стрибка чоловік опинився поряд і вирвав зброю у мисливця, поваливши його на землю. Здоровань випустив пазурі і замахнувся для вирішального удару, але його супротивник стрімко перевернувся на живіт. Він носив гротескну керамічну маску на потилиці, немов друге обличчя. Від одного погляду на неї Тигріну скрутило судомами руку, а наступної миті болем обпекло живіт. Зиркнувши вниз, чоловік побачив, що в лівому боці у нього стирчить дерев’яне руків’я ножа.
Мисливець навкарачки дістався своєї рушниці і стрімко розвернувся, але тигр в людській подобі вже зник. Почувши галас та метушню в довколишніх будинках, старий теж поспішив ретируватися.
Місцеві наважилися вийти на вулицю, лише почувши поліцейську сирену. Калюжі ще свіжої крові і пара вистріляних гільз підтвердили правдивість показань, та, попри всі старання, правоохоронцям не вдалося відшукати ні стрільця, ні його жертву.