М'яч і рояль
***
Автомобіль спинився на узбіччі, підкоряючись сигналу поліцейського. Молодий усміхнений патрульний перевірив документи водія і трьох пасажирів. Його увагу привернув підстаркуватий іноземець у синій куртці та тюрбані, з бобовим намистом на шиї. Погляд зачепився за пошарпаний шкіряний футляр, затиснутий між гострими старечими колінами.
– Турист, так? – уточнив правоохоронець, повертаючи йому посвідчення особи. – А дозвіл на зброю маєте?
Ліцензія виявилася новісінькою і виконаною за всіма вимогами. Прочитавши її і повернувши власнику, поліцейський не стримався від питання:
– Чималий калібр. Ви що, на ведмедів полювати зібралися?
Старий посміхнувся так, що патрульний мимоволі здригнувся. Вкритою старечими плямами жилавою рукою, він дістав смартфон, ввімкнув і показав поліцейському.
«На тигрів» – повідомляли чорні літери на білому тлі. Вражено похитавши головою, правоохоронець відійшов.
– Можете їхати, – звелів він водієві. Автомобіль рушив, невдовзі зникнувши за рогом. Та поліцейський все ніяк не міг викинути з голови цього дивного дідуся.
Відкривши розділ «Foto», старий поглянув на сфотографовану ним після полювання світлину. На ній поряд з нещасною господинею самозакохано посміхався височенний рудий чолов’яга.
#5165 в Фентезі
#1299 в Міське фентезі
#1747 в Містика/Жахи
Відредаговано: 26.11.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
