(перс. شما در میان هزاران چهره تنها هستید. – Самотній ти серед тисяч обличь)
Рудакі (858-954 рр.)
Куций жилавий дідок задумливо перебирав бобові намистини. Він здавався незворушним, проте уважно слухав і брав до уваги кожне слово, сказане заплаканою господинею.
– Розумієте, я гадки не маю, що з ним робити, – жінка шморгнула носом і вкотре втерла червоні очі. – Що більшим він стає, то злішим робиться. І ніхто, ніхто в цілому світі, не знає, чим мені зарадити. Окрім вас. Ви справді в курсі, що з ним відбувається?
Старий кивнув.
– І можете йому допомогти?
Не відповідаючи, чоловік зарядив двоствольну мисливську рушницю. Господиня зблідла і схопилася за серце.
– Не дозволю! – вигукнула вона, рішуче заступаючи йому шлях. – Не дам йому нашкодити. Нехай він і чудовисько, та все ще мій син.
Приклад врізався їй в підборіддя і обм’якле тіло впало на підлогу. Старий підійшов до подертих панельних дверей, замкнених зовні. Коли він прийшов, вони тремтіли та здригалися від ударів, а з іншого боку долинало люте звіряче гарчання. Проте зараз чоловік не чув ані звуку. Відкинувши засув, мисливець зайшов всередину.
В кімнаті було темно через забиті дошками вікна, але проникаючого крізь дверну пройму та щілини світла вистачало, щоб оцінити розгардіяш. Ліжко перекинуте, брудний матрац роздертий на шматки, підлогу вкриває товстий шар бруду та уламки кісток з гниючими рештками м’яса. Здебільшого, курячих. Схоже, налякана господиня давненько не робила генеральне прибирання. Але продовжувала його годувати.
Сторожко озираючись, старий ступив кілька кроків. Рушниця поверталася в різні боки, марно намагаючись віднайти ціль. Раптом двері зачинилися, залишивши його в темряві. Старий обернувся і в ту ж мить почув шарудіння за спиною. Він відсахнувся, водночас розвертаючись і підіймаючи рушницю.
Прогримів постріл.