Ім'я без імені

Фрагмент 03 — «Той, хто кликав мене на ім’я [ ]»

Голос.
Теплий. Ніби тягнеться з глибини.
Він знав моє ім’я.

— [ ]… — кликав він. І я оберталась.

Я не пам’ятаю, що він казав.
Не пам’ятаю, яке ім’я було в тому звуці.
Але пам’ятаю, як воно… звучало.
Як відгукувалося всередині.

Можливо, він був другом.
А може — ворогом.
Може — єдиним, хто знав мене.

Тепер — ні голосу.
Ні імені.
Ні мене.

Залишився тільки відгук.
Наче хтось кликав.
Наче хтось ще кличе.

…

Але я не знаю, до кого звертаються ці слова.
Не знаю, чи можу відповісти.

Бо не знаю, хто я.

Подобається

Відредаговано: 18.09.2025