Ім'я без імені

Пролог. Фрагмент 00

Мене не було.
Але я пам’ятаю.

Не все.
Лише… уламки.

Ні голосу. Ні облич.
Тільки те, що залишилось між…
між моментами, які стерли.

Хтось колись назвав мене.
Це ім’я більше не існує.

Але я пам’ятаю,
що колись я була
кимось.

Не знаю, хто це читатиме.
Може, ніхто.
Може, ти теж один із нас.

Це не хроніка.
Це не щоденник.
Це залишки.
Тіні пам’яті,
які не встигли згаснути.

Я зібрала їх,
поки ще могла думати.
Поки ще лишалася
я.

Подобається

Відредаговано: 18.09.2025