Музика і союз чесних слів
Співчуття
Сонце в заходній істериці…
Я йду з нею.
Мовчимо.
Відсторонені почуття не можна подавати з доброго дива. Особливо коли їх немає. І пусто і байдуже, до ознобу…
Виключно задля прикладу я пішов із нею.
Адже Гриша не знав, як це зробити. Вона здавалася йому недосяжною… І треба було допомогти товаришеві. Необхідно… Бо Гриня, я вже бачив, страждав. А страждання ближнього викликає співчуття…
Необхідність, як стверджував ще Шопенгауер, викликає в нас або любов, або огиду.
Вона з'явилася минулої ночі з темряви. Несла на голих плечах саму ніч. І зорі аджарського неба прикрашали її, безкоштовно.
Ми тоді заграли ще чуттєвіше… Під впливом її чарівності, сильної та привабливої… Недарма ж вона навчалася на акторку… У театральному училищі та ще в Москві. Недарма… По матері у неї було грузинське коріння. І тепер гостювала у родичів. І звали її Ліана. Але цього я ще не знав… Я просто наярював на гітарі свою партію… Гриша — свою, а Сверчок імпровізував…
І від серйозності нашої гри, і від сили напору її серце здригнулося…
А ми розважалися… У вульгарних та банальних спробах філософствування під шашлик і легке рожеве вино «Чхавері»…
— Теорія моральної єдності, — сказав я жартома Гриші, — може бути тільки відстороненим поняттям.
— Чому?
— А от кожен візьме свою дівку й усамітнюється з нею, щоб єднатися з нею… У жалкий секс кущів…
#5543 в Любовні романи
#1193 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 10.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
