26

​Марк прокинувся у студії. Голова розколювалася від алкоголю. Він пам'ятав лише обличчя Софії — її крижаний, нищівний погляд.

​Він поспішно поїхав до їхньої квартири. Його речі були на місці. Але її світ зник. Шафа була порожня, а її улюблена скрипка зникла.

​Марк у паніці кинувся до фортепіано. Там, на чорних клавішах, лежав срібний кулон-скрипковий ключ — його подарунок. Поруч із ним — їхній символічний перстень.

​Його охопив справжній, гострий страх. Він сів на підлогу, розуміючи: він зламав ту єдину, хто побачила в ньому щось більше, ніж хаос. Він зрадив свій власний фундамент.

​Марк розпочав відчайдушні пошуки. Він обдзвонив усіх, витратив статки на приватних детективів. Усі спроби були марні. Він продовжував турне, але його музика, тепер під псевдонімом "Вогонь", була наповнена болем і відчаєм. Він шукав її у темряві, але світ Софії був надійно запечатаний.

​Тим часом, у Цюриху, Софія боролася. Це був період абсолютної моральної важкості. Вона була одна, і кожен день, наповнений вагітністю, був для неї випробуванням. Проте, заради дитини вона була готова до будь-якої жертви.

​Її характер змінився. Вона, завжди стримана, стала непоступливою і цілеспрямованою. Її старий страх перед сценою зник, замінившись материнською рішучістю.

​Вона вирішила, що після народження дитини буде викладати. Щоб повністю відокремити своє минуле від майбутнього, вона створила новий музичний псевдонім, що відображав її силу духу та оновлення.

​Вона обрала ім'я: Альма Нова (Alma Nova). Нова Душа.

​Нарешті, настав день пологів. Це було важко і самотньо. Але коли вона взяла на руки сина, усе минуле зникло.

​Він був ідеальний: спокійний, але з Марковими зеленими, несамовитими очима. Вона назвала його Данило.

​Дивлячись на Данила, вона зрозуміла, що її справжня сила була не в контролі, а в цій безумовній любові.

​"Ми впораємося, Данилку," — прошепотіла вона, притискаючи його до себе.

​Вона, Альма Нова, була готова до нового життя, де правда завжди переможе.