Розділ III Дзеркало-початок

Отож так ніхто до Юри не прийшов...

　 — Тоді чого я маю його чекати! — думав вголос Юра. — Я з боягузами не сюсюнькаюсь!

І пішов наш, як каже мама Кольки, "Нєфорьонок" у двір. Ну і що може він сказати: двір як двір! Ну тільки що закинутий, в був би не закинутий то взагалі би був один в один з будь-яким іншим. Бігали би діти, старенькі лускали б насіння і тьхукали на молоде дурне покоління, були б і такі шини по яким би скакали... Хоча ні, вони і вже є! Звичайно Юрі вже давно не 6 років, і навіть не 10, але чого би і не поскакати по них! То ж так прикольно! Одного разу зимою, був ще малий, Юра скакав по шинах, так добре йшло. З одного колеса на наступне. Ще до того Юра бачив по телевізору як китайці так по якихось високих паличках стрибають. Саме так себе і уявляв у такі моменти Юра! Зараз же звичайно ж ні!… Напевно… Аж ось неправильно поклав тоді він ногу, і — Але оп! — йому навіть здалося що він сальто зробив поки падав! Але навіть якщо в зробив, дуже в нього боліла спина!

Але сьогодні обійшлося без жертв! Зіскакнув Юра з шини і сів на неї. Подумав: "Почекайте, я що сюди прийшов по колесах скакати? Я це і в своєму дворі міг би зробити! А хоча на мене і так кажуть що я втрачене покоління.. Так би казали що я втрачене покоління і до того ж дурачок!". Тому і встав Юра, і вирішив піти в під'їзд покинутого будинку. Про цей будинок Юра трішки знав. Горів він колись, коли ще там люди жили, не раз і не два! Тому його і закинули! Але все-таки тут лишилися деякі "мешканці": діти які нічого робити, алкаші, безхатьки і наркомани. Нашому герою звичайно ж не подобається вважати себе дитиною якій нічого робити, але якби Микола його не покликав, то його б тут і не було! Значить це він дитина якій нічого робити!

І ось заходить Юрасик до під'їзду. Старі двері, що з них навіть немає ручки! Але відкрити можливо, навіть якщо замість ручки у нас дирка в дверях. Заходить він всередину, там все як у звичайних закинутих будівлях. Повсюди сміття, більша частина це старі газети і пачки від чипсів і сухариків. А по стінах стерта світло синя, ну швидше всього була світло синя, якийсь ніжний відтінок, як класи в школі. Вось наприклад у Юри світло зелений клас, половина світліший зелений, а ближче до низу темніший зелений. Але тут фарба вже навіть сиплеться! А крім тієї облізлої фарби ще різні графіті і матюки. А ще тут такий гарний малюнок! Лотос великий гарний! Але звичайно ж поверх нього треба написати те "BOOM"! Ніби воно хоч трішки більше особливе за міліон інших бумів на стінах цього будинку! Піднявся Юра на поверх вище, вирішив полазати тут трішки, подивитися по квартирах. На першому поверсі булі пусті кімнати з сміттям, шприцами і бутилками від пива і подібного. В ще там були розбиті вікна, якщо вірити Колі, то якесь з розбитих вікон тут, було розбите саме його братом! На другому поверсі було вже трішечки цікавіше! Квартира там була не такою пустою, там лишилися деякі меблі! Навіть диван! Хотів Юра навіть сісти, але в останню мить встав, оскільки побачив що там шприци, напевно від якоїсь наркоти.

　 — Тю ти! Не можна хіба кинути хоча би на підлогу або взагалі в розбите вікно? — Юра встав, і поклав руки на боки.

Але все-таки через це він не образився на цю квартиру. Пішов в іншу кімнату. Тут так гарно розбите вікно! Ніби його просто стерли. Юра сів на підвіконня. Так гарно гріє весняний вітер! Тепло дорівнює добре! А ще таке гарне зелене листя повсюди! Але не літо! Літо гірше за весну. Літом так жарко, комарі, хрущі, блохи, кліщі... Фу! Юра звичайно не дівчинка, але таке не любить! І не те що навіть не любить, а навіть і ненавидить!

Вітер такий приємний!... Але так Юру продує, і навіть не продує, а здує! Встав він і побачив біля стіни... Туалетний столик! Можливо і забув, але... Спочатку його не було? Цей столик на диво виглядає дуже цілим і акуратним, зрівняно з обгорілими навколо стінами. Там було велике дзеркало, розбите.

　 — Ну і нащо було розбивати? — Юра сперся ліктями на той столик. І лівим ліктем він відчув щось під ліктем.

Він побачив... Маленьке дзеркало? Гарне. Дуже гарне. Його можна було взяти в одну руку. Але хіба такі робили в 10 роках?... Юра бачив такі дзеркала лише в соцмережах. В такому стилі любить робити компанія Flowerknows. Але воно... Повністю ціле на відміну від іншого дзеркала!

Юра взяв дзеркало в руку.

　 — Хіба ж я не гарний? — знаєте, якщо дивитися зверху виглядаєш гарнішим. Саме так на себе Юра і дивився. — Взагалі ідеал краси!

Здавалося, ніби Юра виглядав набагато гарнішим коли дивився в це дзеркало! Аж раптом відчув ніби щось тягне його волосся як пилосос! Не встиг він навіть нічого сказати, аж ось затягло його дзеркало!... Ну добре, він встиг закричати як дівчинка!