Розділ 15. Останній шанс

За кулісами показу відбувалося щось неймовірне. Візажисти, стилісти бігали від однієї моделі до іншої і намотували кілометраж своїми ногами. Евелін було приємно вперше брати участь в такому показі. Їй змінювали образи настільки швидко, що вона не запам’ятовувала в що була одягнена і яка в неї була зачіска на голові.

− Евелін, скоро ваш вихід, − звернувся координатор до дівчини. Мадемуазель Дюбуа сиділа в спеціально відведеному для неї місці і табличка вказувала на її прізвище.

− Добре, − Евелін хвилювалася від того, що робитиме це вперше на публіку, а камери та журналісти будуть трішки збивати із пантелику.

Алізе повернулася із подіуму і мадемуазель Дюбуа приготувалася до дефіле. Вона йшла впевнено, елегантно і красиво, наче робила це мільйони разів. Присутні із захопленням дивилися на неї та на одяг, який вона рекламувала. Дівчина бачила в перших рядах мадам Рішар, світських дів та колишніх моделей. Зробивши точку, Евелін розвернулася і побачила, як комісар Вальтер сидить і щось записує у своєму записнику. Модель не очікувала його тут побачити.

− Евелін, ви велика молодець. Ви народжені для подіуму, − візажист похвалила дівчину і побажала їй удачі.

Показ пройшов на «ура»: на подіумі ніхто не перечепився та не впав, а також одяг був цілий та неушкоджений, як і самі моделі.

Моделі були щасливі, але трохи втомлені від надмірної уваги дизайнерів та преси. Евелін не дуже розуміла під кінець вечора з ким вона спілкується та що від неї хочуть.

− Як бачите, комісаре, все пройшло спокійно і я б навіть сказала чудово. Дарма ми всі хвилювалися, − мадам Рішар йшла під руку з Вальтером і мило з ним бесідувала.

− Але вам все-таки було спокійніше, коли ви знали, що поліція поруч. Ми оглянули кожен сантиметр, слідкували за всіма підозрілими особами. Напевно, справа скоро буде закрита, тому що підозрювані сидять по камерах і не мають змоги комусь заподіяти шкоду.

− Ви впевнені, що це зробив Фредерік? – мадам Рішар все ще не вірила, що її вірний помічник здатен на таке.

− Ну самі поміркуйте: спочатку він свариться з Ерікою і приступі гніву вбиває її, далі йде Полін, яка не вміє тримати язик за зубами. Мотиви очевидні. Сьогодні його не було поруч і все обійшлося.

Мадам Рішар подякувала Вальтеру за безпеку та розуміння ситуації. Засновниця агенції привітала дівчат з успішним показом та побажала моделям успіху.

− У мене гудуть ноги, але я рада, що тепер можна видихнути і спокійно собі жити, − промовила Катрін, звертаючись до Алізе та Евелін.

Дівчата поверталися в агенцію і ділилася враженнями про пережитий досвід.

− А я рада, що мені ніхто не насипав скло в туфлі чи не зробив якусь капость поки я перевдягалася і готувалася до дефіле, − посміхнулася Алізе.

Моделі її підтримали. Вони були розслаблені та не відчували біди, як раніше. Дівчата ділилися враженнями одна з одною до самої агенції. Евелін забула подзвонити Патріку і сказати, що вона вже звільнилася.

Вийшовши із таксі, моделі зайшли в агенцію та почали збиратися додому. Евелін поглянула на себе дзеркало: під очима стояла втома, а в горлі пересохло. Дівчина вирішила сходити до мінібару та взяти пляшку з водою.

Нахилившись вона відчула, як хтось стоїть за спиною. Дівчина повернулася: здалося. Евелін видихнула і продовжила свої справи. Однак, світло зрадливо зникло і вона опинилася в темряві. Серце забилося сильніше.

 − Хто тут? – прошептала мадемуазель Дюбуа. – Катрін, Алізе...

Хтось підніс ганчірку їй до носа і дівчина почала втрачати свідомість.

***

Вальтер ніколи раніше не був запрошений на показ мод. Він рився у своєму гардеробі, намагаючись знайти відповідний костюм для даної події. Нарешті удача посміхнулася йому і чоловік побачив класичні штани та піджак в закутку шафи.

Комісар заходився прасувати знайдені речі, щоб не вдарити обличчям в багнюку перед відомими людьми на заході й гідно представити французьку поліцію. Правда, ніхто б і не дізнався з гостей, що він представляє правоохоронні органи.

− Я вже і забув, як це робиться, − пробурмотів комісар, згадуючи, як колишня дружина займалася побутом і прасувала його речі.

Шарль чекав на нього на кухні і чув, як Вальтер говорить сам до себе.

− Потрібна моя допомога? – поліцейський ввічливо поцікавився, проте комісар тільки відмахнувся.

− Я готовий підкорювати подіум, − пожартував Вальтер, увійшовши на кухню.

− Я вражений. Ви народжені, щоб носити класичні костюми, − зробив комплімент Шарль. Він вперше бачив Вальтера в такому образі.

Комісар зробив проходку і скопіював рухи моделей. Він покрутився і елегантно сів за стіл.

− Дякую. Якщо без жартів, то я навіть трохи хвилююся. Я раніше тільки по телевізору бачив такі заходи, а тепер беру в них участь, − щиро поділився своїми переживаннями комісар.

− Я теж, але ви пообіцяли Валері Рішар берегти дівчат.

 − Знаєш, я все більше переконуюся, що це за цим стоїть Фредерік Мартінес. Все припинилося після того, як він загримів до камери, тому я вирішив, що сьогодні останній день, коли ми охороняємо агенцію Валері Рішар. Час спливає і  в нас є ще купа додаткової роботи, − Вальтер поставив чайник і чекав доки той закипить, щоб пригостити Шарля жасминовим чаєм з еклерами.