Розділ 13. Ревність

Філіп зачаровано дивився на портрет Евелін і розглядав її прекрасні риси обличчя. Він милувався дівчиною і хотів їй подарувати все найкраще, що тільки в нього було.

Останнім часом він був зайнятий бізнес-поїздками та підписанням договорів по роботі і не бачив свою прекрасну музу. Йому сподобалося проводити час з Евелін, пізнавати її та вражати своєю ерудицією та харизмою.

– Мсьє Філіп, у мене є для вас новини, – коренастий високий чоловік увійшов в робочий кабінет та протягнув фотографії на яких була зображена Евелін разом із Патом.

– Хто це такий? І чому вони обнімаються? Ти ж казав що в неї тільки брат і вона не перебуває в стосунках, – Філіп підвищив голос на свого підлеглого. Він не очікував, що Евелін так швидко забуде про їх побачення в опері Гарньє.

 – Скоріш за все це Патрік Молле, який теж працює моделлю. Я про нього майже нічого не знайшов. Видно, що він її захищає постійно, судячи із жестів.

 – О, то ти вже його розкусив, як яблуко в роті. Я не хочу, щоб вона з ним проводила час, – гримнув кулаком по столу Філіп. Ревність його з’їдала, він був готовий прямо зараз примчатися до Евелін та забрати її до себе додому.

Здоровань вперше бачив свого боса таким роздратованим через дівчину. Зазвичай, він приймав рішення зважено, а тут втратив голову від якось молодої модельки.

– Вам треба заспокоїтися. Тим більше зараз шум навколо агенції Валері Рішар і зайві проблеми вам непотрібні.

– А що сталося? Наскільки я пам’ятаю мадам перебувала в гарному настрої і їй все сподобалося в організації вечірки, – здивовано запитав Філіп. Він не був в курсі останніх подій.

– Двоє дівчат з її агенції знайдені мертвими. І тепер моделі бояться йти під її опіку. На жаль, вона втрачає свою репутацію та популярність.

– Хто займається розслідуванням та на якому воно етапі?

– Цього я сказати не можу: не володію інформацією.

Філіп нарізав круги по кабінету і нарешті промовив, підійшовши  дуже близько до здоров’яка:

– А чим ти володієш? Моїм часом?

– Ні, мсьє. Я не думав, що вас зацікавить ця інформація, – перепросив чоловік і зробив помітки у своїй голові. Він бачив, що бос злий й та нервовий через брак інформації.

– Добре, можеш бути вільним.

Філіп видихнув та відкинувся на кріслі. Надокучливі думки заважали йому нормально функціонувати та виконувати свою роботу, тому він вирішив навідати Евелін.

Мадемуазель Дюбуа вже повернулася із репетиції. Вона не чекала на непроханих гостей під вечір. Патрік сьогодні трохи затримувався і дівчина навіть не звернула увагу, що його немає поруч.

Розслабившись, Еві присіла на траву і відкинула сумочку в якій лежав телефон та записник. Думками вона думала про завтрашній день.

Машина Філіпа плавно під’їхала до її подвір’я. Чоловік вийшов і оглянувся навкруги: нікого зайвого. Бізнесмен впевнено покрокував знайомими місцями і нарешті побачив свою прекрасну музу – Евелін. Йому закортіло обійняти її та притиснути до свого серця. Він відчув, що розтає, як морозиво на сонці та робиться слабким біля неї.

Дівчина не помітила його, а щось замріяно водила пальцями по траві, як колись в дитинстві.  Філіп спостерігав за нею і боявся промовити слово, однак дівчина підняла голову і побачила його.

Евелін перелякалася, тому що їй здалося, що це вбивця, який полює на моделей. Мадемуазель Дюбуа розвернулася і швидко побігла у свій дім, у своє укриття. Закривши всі двері на замки, Евелін заховалася в кутку, прислухаючись до кроків та колотіння власного серця.

Філіп перебував в шоці: вчинок дівчини збив його з пантелику. Він думав постукати, а потім лагідно промовив:

– Евелін. Це Філіп. Відкрий, будь ласка, я хочу тебе побачити.

Мадемуазель Дюбуа насторожилася, але потім її мозок впізнав знайомий голос. Дівчина з обережністю підійшла до дверей та наважилася відкрити:

– Філіп, це точно ви? Я думала це кривдник, тобто вбивця.

– Я в курсі того, що сталося у вашій агенції. Не хвилюйся, я думаю, що зможу допомогти. Підніму всі найкращі детективні агентства Парижу, Еві.

– Поліцейські вже працюють і комісар… – Евелін не договорила, бо Філіп увійшов у будинок і подивився на неї, як на свій порятунок.

– Евелін, я дуже радий тебе бачити. Всі ці дні я думав про тебе, а сьогодні примчався, дізнавшись що сталося, – Філіп підійшов ближче і вглядівся в обличчя, яке зводило його з розуму.

Мадемуазель Дюбуа відчула прилив крові до щічок і почервоніла. Вона давно не бачила Філіпа, не чула його голос та не відчувала присутність.

– Зі мною все добре. Я вдячна за турботу.

 – Ти одна в будинку, чи може ще хтось тут ховається? – чоловік прислухався до сторонніх звуків.

Мадемуазель Дюбуа підняла брови від подиву. Вона не впізнавала Філіпа. Він ввів себе трохи дивно та непередбачувано.

– Звісно.  Лише друг мого брата іноді приходить і перевіряє як я тут, – Евелін не хотіла ділитися подробицями із Філіпом про Патріка.

Чоловік стиснув кулаки та губи ледве стримуючи себе від люті. Його прекрасна муза перебуває наодинці із дорослим хлопцем, а він стоїть осторонь.