Розділ 12. Під замком

Фредерік ніколи не був у поліцейському відділку. Він йшов біля комісара, але без наручників. Вальтер бачив, що він не виривався і не намагався щось утнути. Цей чоловік притягував погляди працівників, тому що був одягнутий в костюм Армані, на зап’ясті у нього красувався годинник, а чорні лаковані туфлі блистіли навіть у темноті. 

Люди перешіптувалися, перебираючи документи і обговорюючи останні новини. Мішель стояла біля Шарля і не могла відвести погляд від Мартінеса. Вона почала поправляти зачіску, перебирати ґудзики на піджаку та швидше кліпати нафарбованими віями.

– У мене таке враження, що я затримав голлівудську зірку, – відказав Вальтер, коли вони зайшли в кабінет разом з Мартінесом.

Фредерік слабо посміхнувся і присів на стілець, прилаштовуючи свої довгі ноги. У комісара склалося таке враження, що це він прийшов в гості до підозрюваного. На диво, помічник Валері Рішар поводив себе спокійно та врівноважено. Можливо, комісар погарячкував затримуючи його.

– Пригадую, як ваш молодший брат сидів та давав свідчення тут.

– Так, вся сім’я в зборі. Де б ще ми могли бути разом?! Але я все розповів, тому мені немає чого додати.

Вальтер на хвилинку відволікся від свого гостя та полив квіти, які стояли на підвіконні. Бідненькі так просили води, що аж похилися в сторону комісара, а чоловік, як відповідальний піклувальник потурбувався про них.

– Ви знаєте, що вам світить позбавлення волі надовго. Ви знайшли труп вашої підопічної, не викликали поліцію та швидку, а просто втекли з місця вбивства. Ніхто не бачив, що відбувалося в тій квартирі. Фредерік, ви вчинили, як «справжній чоловік».

– Комісаре, ви тисячу разів праві: я не був готовий до такої жахливої сцени, моя психіка не витримала. Я підставив сам себе.

– Як ви думаєте хто міг тоді вбити дівчину? – Вальтер задав це питання скоріш собі, ніж Фредеріку.

– Я не знаю. Можливо, якийсь із надокучливих залицяльників. Знаєте, у моделей їх багато, вони ведуть соцмережі, ходять на вечірки. Як так втомився від цього дня. У вас все чи ще щось?

– Як ви дивилися в очі своєму брату та ділили одну дівчину на двох? Ви ж могли сказати «стоп» допоки все не зайшло так далеко.

Фредерік скривився від слів Вальтера. Це прозвучало досить бридко та неприємно.

– Вона сама зробила цей вибір. У певний період часу у мене були почуття до неї і я дивувався, як Еріка продовжувала жити разом з Готьє та грати з ним в ідеальне кохання. Однак, її все влаштовувало: вдома вона не напружувалася (Готьє вирішував всі побутові проблеми), на роботі отримувала підтримку від мене. Мій брат познайомив нас і робив все, щоб вона була щаслива.

– Так цікаво виходить: мертва дівчина всіх використовувала. У вас з братом був мотив,  – поділився думками комісар з Фредеріком Мартінесом.

– Це лише ваші підозри. У реальному житті ми не маємо ніякої справи до вбивства. Тепер я б хотів поглянути на своє нове приміщення, і бажано, щоб воно було без сусідів, –  промовив підозрюваний.

Вальтер не зрозумів іронії і застеріг Фредеріка від подібного тону в майбутньому:

–  Це вам не готель і не скетч-шоу,  Мартінес. Тримайте свій язик за зубами.

Комісар наказав відвести ікону французької моди в окрему камеру та порадив Шарлю менше теревенити з підозрюваним по дорозі. Поліцейський не міг повірити, що така птиця тепер буде сидіти в камері для потенційних злочинців.

 – Напевно, це вперше у нас такий гість. Тепер такий аромат по всьому відділку. Чортяка знає який аромат обирати для себе, щоб привертати увагу інших.

 – Тільки Карла Лагерфельда ще тут не вистачає для повного щастя. Я  себе відчуваю учасником телешоу на американському каналі, – пожалівся Вальтер і поклав теку з документами до шухляди.

 – Це точно. Наша Мішель ледве стримувала себе, щоб не втратити свідомість. До речі, ви мене випередили. Ви казали, що повернетеся на місце вбивства і ще розпитаєте сусідів яких не вдалося зустріти в перший день.

– Так, така в нас була з тобою домовленість, – погодився комісар.

– Я був у Бланш і вона підтвердила, що в Еріки та Мартінеса був роман.  Я думаю, що дитина була від нього і вони посварилися до смерті. Ви встигли його спіймати і допитати, як я бачу.

– Так, сусідка подала декілька ідей і вказала, що бачила незнайомого чоловіка, який вибіг із квартири Еріки Ренар.

– Цікаво-цікаво. А ви впевнені, що це був Фредерік Мартінес? – із допитливістю у погляді промовив Шарль. Він знав як ніхто інший, що іноді свідки можуть так запудрити мозок та повести слідство по фальшивому сліду тільки через те, що їм щось там показалося.

Вальтер зловив себе на тій самій думці і просто кивнув на питання поліцейського. Робота кипіла, а він стояв на місці та теревенив, витрачаючи свій дорогоцінний час на Шарля. Він ще мав отримати підтвердження від Фран.

***

Евелін бачила, як мадам Рішар намагалася все тримати під контролем і як їй було важко без свого помічника Мартінеса. Вона домовлялася про фотосесії, про участь у показах, проводила тренувальні уроки для моделей. Жінка не могла покласти на плечі цю роботу незнайомій людині з вулиці.