Розділ 4. Винний

Шарль думав над словами Бланш всю дорогу. Він пам’ятав як оглядав мертве тіло Еріки. Недавно йому було жаль її, але після свідчення Бланш думка Шарля змінилася. Вона просто використовувала людей для досягнення своїх цілей, робила необдумані вчинки, вчинила аборт і заплатила за це власним життям. Чаша правосуддя переповнилась через край.

– Чого такий сумний, Шарль. Ми ж повертаємося в рідні пенати, скоро будеш насолоджуватися теплими розмовами з Мішель та іншими колегами.

– Якось моторошно, комісаре. Скоро зірветься мозок. Чи дійсно її наказали за те, що вона зробила аборт?

– Я думаю, що до вбивства це не відноситься. Чесно кажучи, поки що я так думаю. Людське життя – це складна річ, яка приховує багато таємниць.

– Ми риємося в чужих таємницях і тонемо в чужому бруді, – пожалівся Шарль.

– Ми не журналісти, а поліцейські. Так що давай без драми.  

Шарль промовчав і продовжив спостерігати, як їх машина наближається до поліцейського відділу. Молодий хлопець думав про те, як для Вальтера стало буденністю дивитися на холодні тіла, шукати свідків та мотиви вбивства. Він же був трохи іншим і пам’ятав ще про своє безтурботне шкільне життя. Здається, вчора він ганяв м’яч на футбольному полі і жартував про те, що ніколи не піде в поліцейські.

– На вас чекають, комісаре, – попередила Мішель і поставила печатку на документі. Її обличчя було спокійним, а жести не квапливими. Дівчина посміхнулася Шарлю. Він подумки порівняв Мішель з Ерікою та Бланш. Вона не рвалася на обкладинки модних журналів, не мріяла носити дизайнерський одяг та тусуватися в компанії дизайнерів та моделей.

– Хто? Я не чекав сьогодні відвідувачів.

Вальтер відкрив наступні двері і побачив юнака, якого раніше бачив на фотографіях. Хлопець мав русяве світле волосся, худорляву статуру і заплакані червоні очі. Якби він не був комісаром, то ця картина його б розчулила.

– Ви? Не очікував вас тут побачити, думав, що ви переховуйтесь.

– Можна зайти, я все розповім, – тремтячим голосом відповів Готьє.

Шарль теж впізнав нареченого вбитої моделі. Не хотів би він опинитися на його місці. Юнак був роздавлений, в розпачі. Видно, що він багато думав, оплакував свою втрачене кохання.

– Так, прошу. Шарль, залишся, будь ласка, тут, – Вальтер жестом заборонив молодому поліцейському заходити в його кабінет.

– Важкий день, – зауважила Мішель, відриваючись від паперової роботи.

– І не кажи, – Шарль присів на стілець і пригладив своє темно-каштанове волосся.

Вальтер відкрив вікно і подивився на парижан, які рухалися кожен у своєму напрямку. Він упорядкував свої думки і дав час Готьє зібратися із собою.

– Я не вбивав її, але я винний у її смерті, – голос тремтів і не піддався контролю.

– Ось як. Я знаю, що вона була вагітною від вас, а ще цей гармидер у квартирі свідчить, що ви дуже сильно посварилися.

– Так, я дізнався, що вона зробила аборт і сильно зненавидів її в ту хвилину. Я кричав, мені хотілося руйнувати все на своєму шляху, вона виправдовувалася, говорила, що це зруйнує її кар’єру. Я випадково знайшов тест на вагітність. Уявляєте, якби я не дізнався, то всього цього б не було. Я вилетів із квартири і не закрив двері. А хтось зайшов і вбив її, – Готьє зірвався і почав заливатися сльозами.

– Випийте води, Готьє. Треба бути сильним. У вас є алібі. Куди ви пішли після скандалу?

– Я бродив вулицями, намагався контролювати свій гнів, відчував себе нещасливим і невдачливим. Ми думали одружитися, я жив заради неї, робив все що вона хотіла.

– Ви жертва кохання. У вашому віці – це нормально.

Готьє змучено посміхнувся. Він подумки погодився із комісаром, що робив все, щоб його муза була щаслива. Однак, зараз пелена спала з очей і юнак зрозумів, що для Еріки він був просто вдалим варіантом.

– Я не дивився на час, а потім зайшов в кабак. Уявляєте, вперше напився так, що не зміг пригадати хто я такий, а коли прикинувся, то побачив, що знаходжуся на вокзалі і тримаю білет в руках.

– Ви були в шоковому стані, я так допускаю.

– Так, і жити мені не хотілося. Я вирішив, що повернуся додому і заберу свої речі, коли прийшов в себе.

– Ви вирішили, що залишите Еріку?

– Так, я не зміг пробачити її вчинок. Я хотів вести її під вінець, а тепер поведу на цвинтар. Я любив, люблю… Її. Хоча, можливо, я б не зміг з нею розлучитися. Це все емоції. Сусіди все розповіли мені. І тепер я тут.

– Я змушений вас затримати, тому що у вас багато пробілів. Ви могли вбити її, а потім піти в кабак в стані афекту. Також я хочу, щоб ви мені чесно відповіли, чи підозрювали Еріку в зраді?

Готьє зблід. Він згадав, як Еріка посміхалася, коли він дарував їй квіти, як цілувала його вуста і шептала, що любить його.

– Ні. Вона не була здатна на такий мерзенний вчинок. Я довіряв їй.

– Однак вона приховала від вас свою вагітність.

– Вона зробила це заради своєї кар’єри.

Вальтер подумки пожалів юнака. Він не хотів розповідати про свідчення Бланш.