Розділ 15. Мертва наречена

У квартирі Еріки і Готьє був повний розгром. Допитливі сусіди стояли на порозі, але заходити вглиб апартаментів боялися. Поліцейські снували туди-сюди, роблячи фотознімки та беручи відбитки пальців по всій квартирі.

– Ну і ну! Така молода і гарна. Жаль, – прошепотів молоденький поліцейський, накриваючи бездиханний труп Еріки.

Ще вчора дівчина жила, посміхалася, відвідувала модельні заходи, а тепер лежить зі зверненою шиєю, накрита чорною тканиною.

– Ти вже вияснив як її звали? Досить милуватися мертвою, – зробив зауваження комісар.

Поліцейський кашлянув, немов хотів привести думки в порядок перед тим як відповісти комісару Вальтеру. Він став його підлеглим відносно недавно і все намагався копіювати його звички та роботу.

– Я не милувався. Бачите: дівчина з кимось розмовляла по телефону.

– Коханець чи подруга? –  роздумував вголос  Вальтер.

– Кажуть у неї був хлопець, наречений, – підтвердив здогадки поліцейський.

– Кажуть? А хто каже? – поцікавився комісар, оглядаючи фешенебельну квартиру молодят.

Ще зовсім недавно у квартирі вирувало життя, молоді люди будували плани на майбутнє, обговорювали всілякі дрібниці та іноді сварилися.

– Зверни увагу: вона шпурнула телефон об стіну. Це значить, що вона посварилася зі своїм співрозмовником. А це вже мотив.

– Знущаєтеся?! Він чи вона не могли так швидко вилізти з мережі і здійснити вбивство.

 – В нашій роботі все можливо. Скільки було на моєму віку дивних вбивств  і розслідувань. Навіть дитина може випадково вбити когось.

Поліцейський промовчав і вирішив дати змогу висловитися комісару Вальтеру, який схилився над трупом:

– Досить жорстоко з нею розправилися, неначе від надокучливої конкурентки. Де вона навчалася або де працювала? Мені треба більше подробиць про її особисте життя.

Поліцейський знизав плечима. Ще як на зло і її наречений, як провалився крізь землю: не відповідав на телефонні дзвінки. Можливо, він щось знав або ж був причетний до цього вбивства.

– Запросіть сусідів, я проведу допит в сусідній кімнаті, – попросив комісар Шарля. Поліцейський кивнув і через декілька хвилин Вальтер сидів у комфортній маленькій кухні і слухав все те, що йому розповідало подружжя похилого віку. Повсюди був розтрощений посуд і столику стояла чашка з недопитою кавою.

– Манекенниця, значить, яка проживала з актором театру. Напевно, залицяльників і заздрісників було багато. А Готьє? Який він?

– Він її дуже кохав, завжди під ручку ходили, але дівчина вона була сама собі на умі. Моделі вони завжди люблять бути в центрі Всесвіту. Жили вони тут понад 6 місяців. Обоє молоді. Так все трагічно завершилося, – схлипнула старенька.

– Тут повсюди побитий посуд. Вони посварилися, а потім вона комусь подзвонила…

– Ви думаєте, що це Готьє зробив. Він такий милий і романтичний юнак, чемний і ввічливий. Я не вірю, він би і мухи не скривдив. Але ми нічого не чули, бо ходили на ярмарок. Тому свідки з нас нікудишні, але ми побачили відкриті двері у квартирі та викликали поліцейських. Нікого і нічого більше дивного не бачили. Сусіди вони були порядні, шуму не створювали.

– Взірець для майбутньої сімейної пари. Однак, ми бачимо гармидер в квартирі і сліди гучного скандалу. Нам потрібно вияснити причину і також розпитати її колег по цеху. Відчуваю, що справа буде не із легких, – почесав Вальтер потилицю.

– Ох, мені так не хочеться, щоб Готьє був тут замішаний, такий милий юнак, – схлипнула старенька.

Комісар відправив подружжя додому, коли зрозумів, що більше вони не володіють важливою інформацією. Його думками заволодів Готьє. Цей хлопчина був першим підозрюваним в списку Вальтера, попри те, що бабуся його захищала. Зазвичай, тихі і привітні люди виявляються вбивцями або маніяками і вміють надягати маску, яку їм потрібно.

Поліцейський підійшов до Вальтера, тримаючи рамку з фотографією. На фото була зображена щаслива пара – Готьє і Еріка. Юнак ніжно обнімав наречену, був худорлявим, високим і мав русяве волосся.  

– В нього добрі очі, – зауважив комісар і розчаровано видихнув.

– Але для вас він все одно підозрюваний номер 1, – відказав Шарль і відніс фотографію на місце.

***

Евелін почувалася пригніченою і не мала настрою їхати в модельне агентство. Недавно вона побувала в казці, познайомилася з новими цікавими людьми із модельного світу. Однак, щось її тривожило і скребло душу.

 Сьогодні вона одягла чорні класичні штани і синій светр, а також нафарбувала губи червоною помадою. Ззовні дівчина виглядала дуже впевнено, а от всередині творилася справжня чортівня, неначе злий дух осів в ній і змушував мучитися.

– Евелін, ти сьогодні маєш поїхати до Луї, – нагадав Патрік, подаючи мадемуазель її речі.

– Боже, я зовсім забула про нього, – тепер Евелін зрозуміла чому почувала себе не дуже добре. Як їй все встигати?!

– Вечірка пройшла на славу і ти забула про свого нещасного братика. Цілу дорогу мовчала, як партизан, а мене аж розпирає від цікавості, – не приховував Пат свою зацікавленість.