В модельному агентстві «Vogue» робота кипіла: всі працювали не покладаючи рук. Швачки, дизайнери, монтажери, моделі, художники, скаути снували туди-сюди й боялися розізлити мадам Рішар, яка прагнула, щоб всі виконували свою роботу бездоганно. Один тільки Федерік Мартінес почувався впевнено та час від часу закочував очі від зайвої метушливості своїх колег.
– Патріку, як я радий тебе бачити, – розвів театрально руки Федерік, коли побачив високого блондина, що супроводжував новеньку модель.
Чоловіки привіталися один з одним і обмінялися рукостисканням. Мартінес був дійсно радий бачити когось спокійного і врівноваженого серед цього вулика.
– Вулик у нас, як бачиш. І так, любі мої, кожного сезону. Скоро буду приймати ліки від тиску або від нервів. Тримають мене тут лише ангельські дівчатка, – Мартінес задоволено і привітно посміхнувся до Евелін.
Сьогодні дівчина була у червоному костюмі, який вигідно підкреслював її красу і незрівнянність. Волосся було розпущене і від нього тягнувся приємний шлейф парфуму Том Форд.
– Оу, Евелін, який гарний у Вас смак. Це Rose de Chine. Неперевершений аромат, – захопився Фредерік.
Раніше б Евелін просіяла від того, що сам Фредерік Мартінес зробив їй комплімент, але зараз в очах засів смуток і душа знаходилася у палаті біля Луї. Іноді мадемуазель Дюбуа ловила себе на думці, що подумки спілкується зі своїм братом. Її горе і біль були сховані вглибині її душі, а на публіці вона робила фальшиву посмішку і спокійним тоном відповідала:
– Дякую, що оцінили мій стиль, я думаю вони дуже добре передають мій характер.
Мартінес кивнув в знак прихильності і вибачавшись відійшов у справах.
– Ловелас. А дівчата все одно, Еві, вішаються, – підсумував Пат.
– Ти теж нічого, – грайливим тоном відповіла дівчина.
Життя з Патом виявилося веселим і цікавим. Іноді йому писали і дзвонили подруги, але він, як вірний друг залишався з Евелін і втішав її. Вдома був затишок і порядок. Він наставляв, давав поради і захоплювався її наполегливістю.
Пат провів Евелін до мадам Рішар і пообіцяв нікуди не пропадати, адже розумів, що дівчина може запанікувати і приїхати в пусту оселю, наповнену темрявою і неприємними спогадами.
– Все буде добре, – юнак стиснув її руку і подивися добрими очима на Евелін.
Дівчина зашарілася від приємного жесту і посміхнулася кутиками губ. Їй було незвичайно добре, що Пат завжди поруч і підтримає її і магічний ритуал на удачу проведе.
– Добрий ранок, мадам Рішар. Я готова до всього, що Ви мені скажете, – по-бойовому привіталася Евелін із засновницею «Vogue».
– Рада тебе бачити, Евелін. Сьогодні будеш працювати в парі з Ерікою. І щоб нічого не утнули, як Бланш, – застерегла мадам і вхопилася за голову. Жінка любила все контролювати до ідеалу і постійно говорила про дисципліну та порядок.
– Звісно. Правда, я не знаю хто така Бланш, – здивовано проговорила мадемуазель Дюбуа.
Це моя подруга, – спокійним тоном відповіла модель, яку Евелін теж вперше бачила в агенції.
Худорлява дівчина наблизилася до них і Еві змогла розгледіти її ближче. Елегантна, ніжна і водночас тендітна незнайомка видалася їй привітною і без зайвої зверхності.
Еріка Ренар, – привіталася блондинка і протягнула Евелін руку для знайомства.
Мадемуазель Дюбуа легенько потиснула кість і радісно посміхнулася:
Рада знайомству, Еріко. Я Евелін Дюбуа. Поки що на стажуванні у вас.
Навзаєм. Думаю Вам все сподобається, – впевнено відказала Еріка і подивилася пильно в очі своїй новій колезі.
Еві кивнула і перевела погляд на Валері. Залізна леді спокійно спостерігала за їх розмовою і не втручалася. Жінка бачила, що дівчата знайшли перший контакт і доповнювали один одного, як білий і чорний лебідь.
– Зараз у нас довгі і виснажливі репетиції так що налаштуйтеся, дівчатка, – промовила мадам Рішар.
Жінка була у своєму репертуарі і безмежно хотіла, щоб всі викладалися на 100, а то й більше відсотків. Від сьогоднішніх дій залежала доля Евелін в модельному агентстві і її успіх у майбутньому.
Мадам не мала жалю і вимагала ще і ще робити проходку. Не було довгих перерв чи балачок. Все повторювалося знову і знову, як по колу:
– Ви маєте бути, як один злагоджений механізм, – нарікала Валері.
Жінка виступала в ролі диригента і керувала цілим модельним оркестром, як досвідчений режисер-постановник давала настанови і змінювала деталі. Ніхто з моделей не жалівся, а виконував те, що вона казала.
Десь ближче до вечора мадам похвалила дівчат і сказала, що вони можуть бути вільні. Еві з Ерікою пішли в кімнату відпочинку і почали збиратися додому. Еріка говорила мало, але кожного разу згадувала, як вона потрапила до цієї агенції, як хвилювалася, коли проходила проби і робила перші фото.
– Мадам згадувала про твою подругу. Де вона зараз? – зацікавлено запитала Евелін, не підозрюючи того, що Бланш тепер тут персона нон грата.
– Бланш – яскрава особистість, пристрасна і запальна по своїй натурі. Вона ослухалася мадам і та її вигнала. Зараз Бланш підробляє в інших фотографів. Я думаю, що Валері замінить Бланш тобою. Ти не обділена красою і харизмою, – підбила підсумки Еріка.
#543 в Жіночий роман
#1836 в Любовні романи
#896 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 29.10.2024