Не очікувала, що цього разу так швидко стану вдовою.
Шкода, талановитий міг бути письменник…Як писав, як писав... І можна так сказати - вигорів на роботі. Повністю. Пішов з п’яної голови мити Драконів. А Дракони ж не люблять п’яних, і не переварюють їх, тож їсти не стали, просто покашляли на нього Диким полум’ям і превратили письменника в купку попілу, і всьо.
Всі попередні мої чоловіки жили набагато довше, і всі вмирали від щастя. Тільки цей – сію вію, в попіл превратився і довольний. Про мене звісно, що не подумав. Ех, ці чоловіки, такі егоїсти. Хто тепер буде мені романи про Драконів писати.
Тепер треба до нового кастингу готуватися. Йду чистити Магнум.