Муза

Другий подих


На землі не всі щасливі, мов квіти на галяві,

А доля не кожна  знаходить  обпалену лаву.

Але бути разом— це не тиша, не спокій,

Це ураган,що покликав  тебе на бій.


 

Разом бути — це велике, стрімке щастя,

Що з ранку обіймає і все в тебе удасться.

Це знати,що в твоїй пустоті та холоді

З‘явився інший берег.Пливи до нього тоді!


 

І дощ колись закінчиться. Ллються сльози з неба,

А потім сонце вийде,проганяючи журбу.

Так кохання,втомлене від бурі, більшого йому  не треба,

Знайде другий подих, кращу  дорогу.


 

Вірити, що все це — не марна праця,

Що кожна рана— це не випадковий доказ,

А засіб на шляху та його рація,

Із пітьми вийти  на   світло, так ось  треба....


 

Тому тримай у долоні цю іскру, цей жар,

Навіть коли закінчився заряд.Це -божий дар!

Бо любов— це не лише пломінь і тривога,

Це тиха ріка,що промиває дорогу.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше