***

Мій муз, схоже, чоловічої статі. Йому постійно хочеться когось убити. Цього разу дуже хотілося вбити Снігурчиного братика. Може, так було б краще. Героїня б спокійно повернулася додому, дожила б до онуків і розповідала їм історію своїх пригод, як казку, неодмінно зі щасливим кінцем. На жаль, втрутилася романтичність — дівчина рішуча, наполеглива і переконлива. Вона любить поспати і з задоволенням це робить коли мені потрібно написати романтичну сцену. Тому майже всі романтичні сцени в мене написані заздалегідь, коли в голову прийшло. І мені майже завжди приходиться якось їх вписувати, над чим треба подумати. Але коли її втручання непотрібне, вона тут як тут.

Так що саме вона завадила вбити Ілієна, котрий за задумом мав померти, чим вправити мізки своєму дурному брату (так, я злий автор, місцями). Загалом було приблизно так.

Муз, натхненний програшем футбольної збірної, бігаючи колами:

— Так, чудово, просто чудово! Яка драма! Навіть сам мало не розплакався. А як всі навкруги будуть ридати.

Романтичність вперла кулаки в боки, періодично фальшиво схлипуючи:

— Ну, не можна так. Він такий славний, такий милий, такий…

Муз:

— Так, а потім зміна кадру та вечір, маленька дівчинка та бабуся, яка розповідає казку. А за вікнами сніг, багато снігу, хуртовина...

Пам'ять — ліниво та відсторонено:

— Десь я це вже бачила. Точно, бачила, там ще Джонні Депп був. Руки-ножниці.

Романтичність – рішуче:

— Ми придумаємо щось інше!

Муз, все ще на своїй хвилі:

— Драма — це чудово!

Романтичність захоплено:

— Отже, він вижив, виліз із прірви… Ні, не так. Він, як пегас, виростив крила і помчав…

Здоровий глузд:

— За всієї моєї поваги, але на крила маси тіла не вистачить. А волосся на пароплан. А там ще шерсть.

Романтичність:

— Гаразд, просто помчав, без крил, але в повітрі. Весь такий білий, прекрасний, пухнастий.

Любов до представників сімейства котячих:

— Кіт!

Романтичність:

— Гаразд, кіт, хоча я хотіла б щось оригінальніше.

Буйна фантазія, мрійливо:

— Крилатого оленя з ось такими рогами. І щоб світилися. Чи ні, давайте краще летючого чоловічка, як в Гіперіоні. Тільки на магії. Це буде новий підвид демонів. Чудово, правда ж?

Муз обурено:

— А як же драма?!

Романтичність:

— І він такий летить, біжить, мчить. Шукає дівчину. Мчить навіть між світами!

Здоровий глузд:

— І навіщо ми собі ускладнюємо життя? Вбили б і позбулися цієї історії. Хоча котика шкода.

Логіка:

— А як ви збираєтеся змусити його шукати героїню в її рідному світі? Виліз із дзеркала, схопив у оберемок і змився? Це ж такий роялище, якщо подумати. Дівчина що, невилазно у своїй кімнаті сидить? А якщо ходити сюди-туди, все поголів'я нижчих демонів винищити доведеться. Та герою всього життя не вистачить. Потрібно щось придумати.

Безглуздість, посміхаючись широко і радісно:

— Що-небудь придумаємо! В останню мить! Здоров’я богу Дедлайну!

Генератор несподіванніх ідей — обурено:

— Я ж у відпустку збирався! Відчепіться!

Романтичність — все більш захоплено:

— Мчить, поспішає, сам не знаючи, куди. Холодний, голодний, самотній.

Любов до представників сімейства котячих — стурбовано:

— Не завадило б котика нагодувати…