Пролог 1.

1897 рік.
Чоловік сидівши на дивані ввімкнув телевізор:
- Доброго дня! Вас вітає екстренний випуск новин, до землі наближаеться невідомий астероїд, який з’явився нізвідки. Мушу запевнити вас, що астероїд може, як і пролетіти нашу планету відштовхнувшись від атвосфери.. – через маленьку тривожну паузу вона продовжила. – Так і врізатися в неї. Прошу негайно спуститися у безпечне місце – це може бути підвал, бункер.. – телевізор вимкнувся.
«Хай йому грець, знов антена?» - подумав чоловік.
Чоловік почув звуки сирени, вони лунали по місту.
Він підійшов до вікна та побачив, що на дворі люди, наче, оскаженіли бігши у підвал будинку навпроти.
«Чорт, що за Апокаліпсис? Але все ж таки я навіть й не думав, що це може бути правдою, треба швидше спускатись за людьми».
Взявши найнеобхідніші речі чоловік почав виходити з квартири. Підійшовши до ліфту він помітив, що вимкнули електрику. Ліфт не працює…
- Що за щастя? - з сарказмом проричав чоловік.
Повернувшись до сходів, він почав спускатися.
«Сьомий поверх..»
«Шостий..»
«П’ятий..»
Час тягнувся дуже повільно. Здвалося зараз все скінчиться…
«Четвертий..» - стомившись, чоловік присів на сходи, подивившись на число поверху, він підвівся та продовжив спускатися.
«Третій, а може другий?» - думав чоловік.
Це були його останні думки… Він загинув, навіть, не встигнувши спуститись зі сходів, його засипало уламками будівлі, нажаль, метеорит врізався в землю так, що аж земля здригнулася, ніхто і ніщо невижило, планета стала пустощем…